Баязида мечеть

Bayezid Mosque.jpg
Bayezid II Mosque by Gurlitt 1912.jpg
2007-03-11 03-17 Istanbul 036 Beyazit Moschee (2718651254).jpg
Beyazid II mosque0853.jpg

Баязи́да мече́ть (Беязи́та мечеть; тур. Bayezid Camii, Beyazıt Camii) — мусульманська культова споруда у стилі класичної імперської османської архітектури у м. Стамбулі (Туреччина).

Історична довідка

Збудована за часів правління султана Османської імперії Баязида II (1481–1512) і названа на його честь. Спроектована як центр комплексу споруд, в якому були медресе, початкова школа, імарет (благодійна установа, їдальня при мечеті) та хамам (турецька лазня). Будівництво тривало 1500–1505. Мечеть ремонтували після землетрусу 1509, пожеж 1683 і 1743. Реставрація проводилася 2012–2020.

Характеристика

Споруда розташована в старій частині міста.

Архітектор мечеті невідомий. За архітектурним стилем належить до раннього османського періоду, продовжує традиції мечетей, зведених у м. Бурсі. Помітний вплив Софійського собору у Константинополі.

Мечеть збудовано з тесаного каменю з використанням кольорових каменів і переробленого мармуру зі зруйнованих візантійських будівель. Усередині стіни білі, прикрашені кольоровими орнаментами та цитатами з Корану.

Площа мечеті — 40х40 м2. Основна споруда увінчана напівсферичним куполом (діаметр — 16,78 м, висота — 44 м), що спирається на чотири стовпи. З чотирьох боків до купола дотичні прямокутні розширення. На північно-західному та південно-східному боках вони накриті напівкуполами. Іншими опорами слугують колони з червоного порфіру (діаметром 1 м з мармуровими капітелями), що утворюють аркади. Це дозволило архітектору зробити різноманітнішою внутрішню перспективу приміщення.

У частині мечеті, розташованій у напрямку священного для мусульман м. Мекки, розміщено міхраб. Його і кам’яну платформу муедзина прикрашено різьбленням. У правому куті міхрабу на багато оздоблених колонах розташована мармурова ложа султана. Навпроти міститься головний вхід до мечеті з квадратного двору (авлу). Мечеть має 5 вхідних дверей. Світло потрапляє до неї завдяки 3 ярусам вікон у стінах, 20 вікнам біля основи купола і 7 вікнам в кожному напівкуполі. Головний купол покрито свинцем і увінчано золотим півмісяцем. Загалом у мечеті 25 куполів, 20 античних колон.

До лівої та правої частини мечеті прибудовані приміщення, у зовнішніх кутах яких на відстані понад 100 м один від одного споруджено два мінарети, прикрашені смугами геометричного орнаменту з червоної цегли. До північно-західної стіни прилягає вхідний двір з фонтаном для релігійних омивань (шадирваном), оточений критою купольним дахом колонадою. Вона має двадцять колон із порфіру, офікальциту та граніту і 24 маленькі куполи. З кожного боку до двору ведуть портали. Підлога викладена поліхромним мармуром.

Легкими колонадами двору й тонкими мінаретами архітектор підкреслив масивність центральної частини комплексу.

За мечеттю, перед міхрабом, розташований невеликий сад, де розміщені тюрбе султана Баязида II, його дочки Сельчук Султан (померла 1512) і великого візиря Мустафи Решид-паші (1800–1858).

На схід від саду міститься споруджена 1580 та реконструйована в 1960-х низка магазинів, коштом яких мала утримуватися мечеть.

За часів султана Абдул-Гаміда II колишню громадську їдальню мечеті перетворено на бібліотеку (тепер Державна бібліотека «Беязит»; засновано 1882, відкрито 1884). На 2020 вона найбільша у м. Стамбулі (близько 1 млн документів, 11 120 з них — книги). У приміщенні колишнього медресе з 1984 розташовано Музей турецького мистецтва каліграфії.

Значення

Найдавніша серед збережених османських мечетей м. Стамбула.

Додатково

На думку дослідників, архітектором мечеті, найімовірніше, був Якуб-шах бін Султан-шах. Серед можливих авторів споруди називають також одного з основоположників османського стилю в архітектурі Хайреддіна.

Література

  1. Петросян Ю. А., Юсупов А. Р. Город на двух континентах. Византий. Константинополь. Стамбул. 2-е изд., испр. Москва : Наука, 1981. С. 242.
  2. Ислам: Энциклопедия культуры и искусства. Москва : Эксмо, 2010. С. 460.
  3. Kuban D. Ottoman Architecture. Woodbridge : Antique Collectors' Club, 2010. P. 200–206.
  4. Freely J. A. History of Ottoman Architecture. Southampton : WIT Press, 2011. С. 183–189.

Автор ВУЕ

А. Л. Щербань


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Щербань А. Л. Баязида мечеть // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баязида мечеть (дата звернення: 16.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
17.09.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ