Баскська мова

Діалектне членування баскської мови

Ба́скська мо́ва (баск. euskara) — мова-ізолят, поширена на півночі Іспанії і південному заході Франції. Офіційна мова Басків Країни (поряд з іспанською мовою) і Наварри.

Зміст

1 Класифікація
2 Характеристика
3 Поширення
4 Писемність
5 Література
6 Автор ВУЕ

Класифікація

Спорідненість баскської мови з іншими мовами не встановлено. Висловлюють припущення про спільне походження з іберійською мовою — однією з мов, які традиційно об’єднують в умовну групу «палеоіспанських мов», а також палеосардською мовою (мова, поширена до приходу римлян на островах Сардинії та Корсиці). Проте палеосардська та іберійська мови вимерли в пізньоантичну добу. Свідчення про ці мови фрагментарні, окремі збіги з рисами баскської мови пояснюють міжмовними контактами. У 1920-х М. Я. Марр висловив думку про спорідненість баскської мови з мовами кавказького мовного союзу (це не підтверджено, тому в сучасному мовознавстві відповідні мови об’єднують у союз мовний, а не сім’ю мовну), а також етруською мовою й пеласгійською мовою (див. Пеласги). У 1970–1990-х С. Старостін обстоював думку про спорідненість баскської мови з абхазо-адизькими й нахсько-дагестанськими мовами на рівні макросім’ї. Це припущення, як і взагалі існування макросімей мов, не доведено.

Характеристика

Фонетичний склад баскської мови: 34 звуки (5 голосних і 29 приголосних, серед яких 3 африкати). Наголос силовий, вільний. Граматична будова — аглютинативна ергативна (див. Аглютинація; Ергативні мови).

Іменні частини мови змінюються за відмінками й числом, іменники також змінюються за визначеністю / невизначеністю. Визначеність позначається визначеним артиклем (у постпозиції, як закінчення слова) Дієслова змінюються за часом, видом, способами, особою й числом. Категорія граматичного роду відсутня.

Відмінків іменників десять: абсолютивний, ергативний, родовий, давальний, інесив, аблатив, алатив, орудний, сумісний (комітатив) і бенефактив. Основні способи словотвору — суфіксальний і словоскладання. Система числення — двадцяткова.

Основна маса лексики — питома. Наявні запозичення з кельтських мов (античних або ранньосередньовічних часів) і (особливо численні) романських мов (передусім іспанської, зокрема на позначення сучасних реалій).

Поширення

Баскська мова має офіційний статус у Басків Країні (на всій її території) й Наваррі (у баскськомовних і змішаних муніципалітетах). Загальна кількість носіїв баскської мови як рідної, за даними Академії баскської мови (2016, оцінка), складає близько 750 тисяч. Близько 700 тисяч (93 % від цієї кількості) мешкають у Басків Країні й Наваррі (Іспанія). Близько 51 тисячі (7 %) — у західній частині департаменту Атлантичні Піренеї (Франція).

Понад 430 тисяч осіб володіють баскською мовою як другою або пасивно. Незначна кількість носіїв баскської мови як другої та її пасивних носіїв також мешкає в Аргентині, Бразилії й Уругваї.

Баскську мову поділяють на діалекти зі значними відмінностями, проте всі вони є взаємно зрозумілими.

Писемність

Баскська мова використовує писемність на основі латинського алфавіту (22 літери, африкати позначають диграфами). До 16 ст. баскська мова була безписемною. Найдавніша збережена пам’ятка — поетична збірка бакського поета «Перші плоди баскської мови» (лат. «Linguae vasconum primitiae») Б. Етчепаре (1480–1545, Франція). Правопис баскської мови регулює заснована 1918 Академія баскської мови (Еускальцайндія).

Література

King A. R. The Basque Language: A Practical Introduction. Reno : University of Nevada Press, 1994. 462 p.
Hualde J., Lakarra J., Trask R. Towards a History of the Basque Language. Amsterdam; Philadelphia : John Benjamins Publishing, 1995. 365 p.
Jacobsen W. H. Jr. Basque Language. Origin Theories // Basque Cultural Studies / Ed. by W. Douglass, C. Urza, L. White et al. Reno : University of Nevada Basque Studies Program, 1999. P. 27–43.
Sarasua U. P. Gramática de la lengua vasca. Madrid : Universidad Nacional de Educación a Distancia, 2013. 384 p.
Tovar A. Mythology and Ideology of the Basque Language / Trans. from spanish J. Ottman. 10th ed. Reno : University of Nevada Center for Basque Studies, 2015. 219 p.