Банда море

Ба́нда мо́ре — міжострівне море в західній частині Тихого океану на кордоні з Індійським океаном між островами Малайського архіпелагу.

Море Банда - західна частина Тихого океану, між островами Малайського архіпелагу

Банда море
Площа (кв.км.)	714000
Максимальна глибина (м)	7440
Середня глибина (м)	2737
Острови	Банда
Порти	Амбон

Острови в морі Банда: Ран (зліва) і Наіляка в західній частині острівної групи Банда

Дельфіни в морі Банда

Географічне положення

Море Банда розташоване між архіпелагом Бангай, островами Сула, Буру й Серам на півночі; островами Таянду, Ватубела, Горонг на сході; островами Барат-Даля, Алор, Солор, північно-східним узбережжям острова Флорес на півдні; південно-східним узбережжям західної частини острова Сулавесі, острова Салаяр на заході. Омиває береги Індонезії.

Із сусідніми морями море Банда з’єднане порівняно глибокими протоками, найглибші з них (понад 1 000 м) на півночі та північному сході — з морем Серам, на південному заході — з морем Флорес. Менш глибокі південні протоки ведуть в Арафурське море, Саву й Тиморське море, північно-західні — у Молуккське море.

Загальні відомості

Площа моря Банда становить 714 тис. км², об’єм — 1 954 тис. км³.

Середня глибина — 2 737 м, найбільша — 7 440 м.

Характеристика

Рельєф дна

Рельєф дна складний і нерівний. Шельф простежено лише на окремих ділянках східного й південного узбереж острова Сулавесі та на західній околиці моря; окреслюється ізобатою 200 м.

Материковий схил майже повсюдно крутий і занурюється до глибин 2500–3000 м. Біля східного берега острова Сулавесі пологий материковий схил утворює уступ на глибинах близько 1 000 м, далі глибини різко збільшуються до 2 500 м.

Ложе (глибини — 3000–5000 м) складається з кількох глибоких улоговин із крутими схилами й підводними хребтами. Найглибші в індонезійських морях улоговини виявлено в східному й північному районах моря з глибинами понад 5 000 м. Тут розташований жолоб Банда з найбільшою глибиною. У центральній і західній частинах є невеликі замкнуті улоговини й заглиблення до 4 500 м, розділені височинами і хребтами.

Берегова лінія

Околиці моря небезпечні для судноплавства через численні малі скелясті острови. Трапляються групи невеликих островів, зокрема Банда. Є бухти.

Гідрологічний режим

Структура водних мас моря та його гідрологічний режим формуються як результат водообміну через протоки (здебільшого з Тихим океаном, менше — з Індійським океаном) та взаємодії з атмосферою. Для вод поверхневих (на глибинах 0–50 м) характерні середні температура +27–28 °C і солоність 33,6–34,0 ‰, у північній частині її показники близькі до тихоокеанської екваторіальної поверхневої води. Значення температури для підповерхневих вод (50–200 м) становить +14–25 °C, солоності — 34,4–34,6 ‰. Для проміжних вод (200–1500 м) характерні температура +4–14 °C і солоність 34,6 ‰. Глибинна вода (від 1 500 м) має постійну температуру +3,3–4,0 °C. Температура води на поверхні у відкритій частині моря протягом усього року змінюється від +27 °C до +29 °C, у захищених бухтах становить +30,5 °C.

Загальна циркуляція вод досить складна, її формують поверхневі течії, водообмін через протоки й вертикальне перемішування. Течії поверхневих вод зумовлені вітрами (мусонною циркуляцією) у відкритому морі та припливами в прибережній зоні. З грудня до березня за північно-західного мусону течії спрямовані на південний схід і схід (швидкість — 0,2–0,3 м/с), з квітня до листопада в сезон південно-східного мусону — на північний захід і захід (швидкість — 0,4–0,5 м/с).

Припливна хвиля надходить із Тихого океану через північні та східні протоки, поширюється на захід і частково південь, створюючи неправильний півдобовий приплив заввишки близько 1 м у відкритому морі та до 1,5 м біля берегів.

Клімат

Море Банда розташоване в екваторіальній і субекваторіальній кліматичних областях. Клімат прибережних районів залежить від орографії берегів, їхніх обрисів і вулканічної діяльності на деяких островах. Над морем відзначено мусонну атмосферну циркуляцію, сформовану під впливом Азійського максимуму (див. Азійський антициклон) й Австралійського мінімуму в зимові місяці, Південно-Азійського мінімуму й Австралійського максимуму в літні.

Із квітня до листопада над морем панують південно-східні, південні вітри зі швидкістю 3–4 м/с і надходженням відносно сухого тропічного повітря. Середньомісячна температура повітря над морем становить +28–29 °C. У південній частині погода зазвичай спекотна, із сильними зливами, у північній — волога.

Від грудня до березня за північно-західного мусону, що дме зі швидкістю 4–5 м/с, переважає порівняно вологе морське тропічне повітря. Середньомісячна температура — +27–28 °C. У цей час у всій акваторії зазвичай спекотна, волога, хмарна погода зі зливами і грозами.

У прибережних частинах моря, за наявності гірських ланцюгів на узбережжях островів, великий вплив на клімат мають місцеві вітри з короткочасними зливами й сильними шквалами.

Рослинний і тваринний світ

Згідно з визначенням Всесвітнього фонду дикої природи, море Банда є окремим морським екорегіоном. Це складник Коралового трикутника з найбільшою різноманітністю коралових рифів в Індо-Тихоокеанському регіоні.

Острови, що оточують море Банда, належать Індонезії та є частиною Воллесії — біогеографічного регіону, розташованого між Азією і Австралією. Острови Воллесії умовно поділені на дві частини: в одній флора й фауна подібні за видовим складом до тропічної Азії, в іншій — до Австралії та Нової Гвінеї.

Фауна різноманітна, представлена численними морськими видами безхребетних (черви, головоногі молюски, голкошкірі, ракоподібні, медузи) і хребетних тварин (риби, плазуни, ссавці тощо). Серед великих риб відмічені види роду тунець, риба-меч, вітрильник індо-тихоокеанський, акули, скатоподібні; із ссавців — дельфінові та інші види китоподібних, зокрема смугач блакитний або синій кит — одна з найбільших тварин на Землі.

Значення

Розвинене рибальство.

Морем пролягають маршрути круїзних лайнерів. Деякі острови (зокрема Банда й Кай) туристи відвідують заради відпочинку та занять сноркелінгом.

Одним із найбільших портів є Амбон (адміністративний центр провінції Малуку).

Додатково

Геотектонічні умови району (розташування на стику трьох літосферних плит — Євразійської, Тихоокеанської та Індо-Австралійської) зумовлюють часті землетруси різної інтенсивності. Зафіксовано кілька потужних землетрусів (1629, 1852, 1938). Так, останній (магнітуда землетрусу — 8,5) спричинив цунамі, за якого висота хвилі сягнула 1,5 м.

Література

1. Limits of Oceans and Seas. 4th ed. Monaco : International Hydrographic Organization, 1986. 215 p.
2. Tomascik T., Mah A., Nontji А. et al. The Ecology of the Indonesian Seas. Oxford : Oxford University Press, 1997. 672 р.
3. Залогин Б. С., Косарев А. Н. Моря. Москва : Мысль, 1999. 400 с.
4. Spalding M. D., Fox H. E., Allen G. R. Marine Ecoregions of the World : A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas // BioScience. 2007. Vol. 57. Is. 7. P. 573–583.
5. Хільчевський В. К., Дубняк С. С. Основи океанології. 2-ге вид., доп. і перероб. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2008. 255 с.
6. Muripto I. Analyses of Water Dynamics in Banda Sea and Its Influences on Continental Shelf Fishing Area // International Journal on Advanced Science, Engineering and Information Technology. 2016. Vol. 6. № 5. Р. 574–581.

Автор ВУЕ

В. К. Хільчевський

Покликання на цю статтю: Хільчевський В. К. Банда море // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Банда море (дата звернення: 21.10.2021).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.02.2021