Арафурське море

Арафу́рське мо́ре — окраїнне море в східній частині Індійського океану, південно-східна частина Австрало-Азійського Середземного моря. Назва походить від слова «арафури» (harafuru — гірські люди), яким називали себе аборигени Молуккських островів.

Арафурське море

Площа (кв.км.) 1017000
Максимальна глибина (м) 3680
Середня глибина (м) 186
Острови Ару
Країни Австралія, Папуа — Нова Гвінея, Індонезія
Порти Вейпа, Добо

Географічне положення

Арафурське море обмежене південно-західним краєм моря Серам і східним кордоном Банда моря (на півночі), лінією між мисом Кароефа (на південному заході Нової Гвінеї) та австралійським півостровом Кейп-Йорк через Торреса протоку з Кораловим морем (на сході), північним узбережжям Австралії від Кейп-Йорку до мису Кейп-Дон (на півдні) і лінією між мисами Кейп-Дон та Танджонг Аро Оесое на півдні острова Селарое Танимбарських островів із Тиморським морем (на заході).

Омиває береги Австралії, Папуа — Нової Гвінеї та Індонезії.

Характеристика

Площа Арафурського моря разом із затокою Карпентарія — 1 017 тис. км² (1 290 × 560 км).

Наймілкіше (середня глибина — 186 м, найбільша — 3 680 м) море Індійського океану.

Середня солоність становить 34–35 ‰.

Біля берегів Північної Австралії розташована найбільша затока моря — Карпентарія (площа — близько 300 тис. км2; майже третина всього моря).

Узбережжя переважно малолюдне.

Рельєф

Більшу частину моря займає великий мілководний (завглибшки до 50–80 м) шельф, названий 1897 географом-океанографом Й. Крюммелем (1854–1912; Німеччина) Арафурським шельфом. Він укритий пісками й вапняними мулами, з численними кораловими спорудами.

На шельфі розташовані острови Ару (за 150 км на південь від Нової Гвінеї; підпорядковані Індонезії). Архіпелаг складається з близько 95 низьких островів загальною площею 8,6 тис. км², розділених вузькими протоками. На півночі шельф від низки островів Банда відокремлює глибоководна (з крутими краями і плоским дном) западина Ару (завглибшки до 3 680 м), що майже повторює конфігурацію острівної дуги архіпелагу Банда.

Клімат

Арафурське море розташоване в екваторіальному (північна частина) та субекваторіальному (південна й центральна акваторія) кліматичних поясах, де взимку превалюють екваторіальні, а влітку переважно поширені тропічні повітряні маси.

Клімат спекотний, вологий, із нестійким вітровим режимом, незначними сезонними й добовими амплітудами температур повітря, з надмірним зволоженням та частими зливами і грозами, з повторюваним формуванням циклонів тропічних у літньо-осінній сезон.

Арафурське море є найтеплішим в Індійському океані. Середня температура поверхневих вод — +25–28 °C.

Припливи і течії

Припливи неправильні півдобові, заввишки 2,5–7,6 м.

Поверхневі течії переважно мають нерегулярний характер і найчастіше нестійкий напрямок.

Рослинний і тваринний світ

Флора й фауна схожі із сусідніми (на заході) у Тиморському морі. Зокрема, трапляються бурі водорості й червоні водорості, морська капуста. Практично немає фітопланктону.

Тваринний світ досить різноманітний. Поширено близько 300 видів риб.

Значення і використання

Найбільші порти — Вейпа (штат Квінсленд) і Добо (провінція Молукку в Індонезії).

Розвинений вилов устриць (див. Устричні) та підводне рибальство.

Література

  1. Tomascik T. The Ecology of the Indonesian Seas : in 2 pt. Oxford : Oxford University Press, 1997.
  2. O’Connor S., Spriggs M., Veth P. The Archaeology of the Aru Islands, Eastern Indonesia. Canberra : Pandanus Books ; Australian National University, 2006. 314 p.
  3. Huang T. Investigation of the Biodiversity and Biogeography of Marine Microbes in Australian Tropical Waters. Sydney : Macquarie University, 2017. 211 p.

Автор ВУЕ

А. С. Івченко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Івченко А. С. Арафурське море // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арафурське море (дата звернення: 16.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
09.02.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ