Баби кам'яні

Ба́би кам’яні́ — стародавні скульптурні зображення людини з каменю (висотою до 4 м), поширені у кочових народів Європи та Азії. Ставили на могилах (пов’язано з культом предків).

Історична довідка

Баби кам’яні відомі в степовій частині України від енеоліту (середина 4 тисячоліття до н. е. — середина 3 тисячоліття до н. е.) до середньовіччя (13 ст.). Енеолітичні баби кам’яні — примітивно оброблена кам’яна плита з виступом-головою чи без нього, інколи пофарбована червоною вохрою.

Статуї раннього та середнього етапів бронзового віку (30–17 ст. до н. е.) відомі переважно в підкурганному поховальному обряді племен ямної культури, кемі-обинської археологічної культури та катакомбної культури.

Морфологічні типи

Виділяють 5 морфологічних типів баб кам’яних цього періоду:

Трапляються баби кам’яні багато оздоблені складним геометричним орнаментом, зооморфними та антропоморфними сюжетами, виконаними в техніці гравіювання та видовбування.

Класифікація

Кіммерійські баби кам’яні

Кіммерійські (див. Кіммерійці) баби кам’яні — рельєфні та гравійовані неантропоморфні статуї (8 — перша половина 7 ст. до н. е.), що мають монументальні, поздовжньо-овальні форми.

Скіфські баби кам’яні

Скіфські (див. Скіфи) скульптури (7–5 ст. до н. е.) виготовлено з гранітних та вапнякових плит. Серед них виділяють дві стилістично неоднорідні групи — стели та ідоли, знайдені у поховальних пам’ятках і святилищах. Частину статуй виконано у схематичній манері. Решта — в досить реалістичних традиціях передає образ озброєної людини (ідол із с. Ольховчик, тепер у складі м. Шахтарськ Донецької області; Національний музей історії України). На скіфських бабах кам’яних пізнішого періоду відчутний вплив античного мистецтва.

Сарматські баби кам’яні

Сарматські (див. Сармати (Савромати)) баби кам’яні (3 ст. до н. е. — 4 ст. н. е.) нечисленні. Здебільшого це стели, на яких у схематичній манері зображено фігуру воїна.

Слов’янські статуї

Слов’янські статуї (2–5 ст. н. е.) найпоширеніші в Подністров’ї та на Південному Побужжі; стилістично дуже неоднорідні. Частина з них відома як ідоли та стели черняхівської культури, деякі пов’язані з поховальним обрядом, інші знайдено у святилищах (Іванківське святилище, Збруцький ідол).

Тюркські статуї

Скульптури тюркських племен (10–13 ст.) переважно стелоподібні, є також круглі. Відомі чоловічі та жіночі статуї, серед них — унікальна статуя жінки з дитиною (Чорнухинська мадонна із смт Чорнухиного Попаснянського району Луганської області). Характерні риси половецьких баб кам’яних — деталізація в зображенні одягу, прикрас, речового інвентарю; певні канони зображення людської постаті та речей.

Баби кам’яні зберігаються в історичних музеях міст Києва, Дніпра та інших.

Література

  1. Дашкевич Я., Трыярски Э. Каменные бабы Причерноморских степей: коллекция из Асканни-Нова. Вроцлав : Институт истории материальной культуры ПАН, 1982. 370 с.
  2. Гераськова Л. С. Скульптура середньовічних кочовиків степів Східної Європи. Київ : Наукова думка, 1991. 158 с.
  3. Телегін Д. Я. Вартові тисячоліть. Монументальна антропоморфна скульптура далеких епох. Київ : Наукова думка, 1991. 80 с.
  4. Тєлєгін Д. Я., Потєхіна І. Д. Кам’яні «боги» мідного віку України. Київ : УТОПІК, 1998. 46 с.
  5. Довженко Н. Д. Найдавніші «кам'яні баби» України та проблеми їх етнокультурного вивчення // Наукові записки НаУКМА. 1999. Т. 14: Історія. С. 8–17.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Довженко Н. Д. Баби кам'яні // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баби кам'яні (дата звернення: 10.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
28.05.2023

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Довженко Н. Д. Баби кам'яні // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баби кам'яні (дата звернення: 10.10.2026).

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶