БТР-80: українські модернізації
БТР-80: украї́нські модерніза́ції — модернізовані варіанти бронетранспортера БТР-80, створені українськими підприємствами від середини 1990-х. Головні зусилля спрямовані на удосконалення комплексу озброєння.
Історична довідка
Чотиривісний плаваючий бронетранспортер БТР-80 був створений на основі БТР-70 (див. БТР-70: українські модернізації) зі збереженням його загального компонування, складу і розташування озброєння (кулемети калібрів 14,5 і 7,62 мм в одномісній башті), але з новою силовою установкою (один дизельний двигун потужністю 240 к. с. замість двох карбюраторних) і покращеною ергономікою (великі двостулкові люки в бічних стінках десантного відділення, які полегшували посадку і висадку десанту). На озброєнні Радянської армії з 1986.
Модернізація та характеристики
Міністерство оборони України не ініціювало програм модернізації БТР-80 (ці бронетранспортери вважались достатньо сучасними). Натомість на шасі БТР-80 були створені кілька варіантів бойових машин з посиленим озброєнням. 1998 на Гончарівському полігоні (Чернігівська область) демонструвався БТР-80, на якому замість башти встановили 57-мм автоматичну зенітну гармату АЗП-57. У рамках дослідно-конструкторської роботи за шифром «Рогань» був створений варіант БТР-80 з баштою від бойової машини піхоти БМП-3 (зі 100-мм гарматою, 30-мм автоматичною гарматою та 7,62-мм кулеметом). Жоден із цих варіантів серійно не виготовлявся.
Німецька фірма «Райнметалл Дефенс» («Rheinmetall Defence») спільно з українським Казенним підприємством спеціального приладобудування «Арсенал» 2011 запропонували мобільний зенітний ракетний комплекс (ЗРК) ближньої дії «ASGLA» (скорочення від «ASRAD — ІGLA») — комбінацію німецького ЗРК «ASRAD-2» і ракет від переносного ЗРК «Ігла», встановлених на шасі БТР-80. Однак ця пропозиція залишилась у проєкті.
Від 2005 реалізовувалась спільна програма польської фірми «Бумар» (польськ. «Bumar») і української «Спецтехноекспорт» модернізації та постачання до Іраку 98-ми модернізованих БТР-80УП (32-х колишніх українських, 66-ти придбаних в Угорщині). Безпосереднім виконавцем було державне підприємство «Миколаївський бронетанковий завод». Під час модернізації з машин демонтували обладнання, потрібне для плавання (водометний рушій і хвилевідбивний щиток). На місці водомета облаштували відсік для додаткових акумуляторів. Встановили двигун потужністю 300 к. с. Було посилено захищеність у передній і бічній проєкціях завдяки встановленню комплекту додаткового акустично-балістичного захисту «Акустик» (розробки київської компанії «Базовий центр критичних технологій “Мікротек”»). Цей комплект забезпечує захист від бронебійних куль калібром до 12,7 мм, а також знижує вплив акустичної хвилі, яка виникає внаслідок вибуху і може призвести до контузії членів екіпажу. На бронетранспортері оновлено електричну і пневматичну систему, а у командирських і медико-евакуаційному варіантах встановлено кондиціонер. Озброєння лишилось без змін.
Для Іраку виготовлялось вісім варіантів бронетранспортера: лінійний БТР-80УП; три командних — для командирів рот (БТР-80УП-КР), командирів батальйонів (БТР-80УП-КБ) і командно-штабний (БТР-80УП-С); розвідувальний БТР-80УП-Р; медико-евакуаційний БТР-80УП-М; транспортний БТР-80УП-Т; ремонтно-евакуаційний БТР-80УП-БРЕМ.
Для Туркменістану в першій половині 2010-х був створений варіант модернізації БТР-80, який передбачав заміну штатного озброєння бойовим модулем БМ-1М «Грім».
Власний варіант модернізації БТР-80 запропонувала фірма «Техімпекс». Машина під позначенням БТР-80Т отримала німецький дизельний двигун «Дойтц BF6М1013FС» («Deutz BF6М1013FС») потужністю 303 к. с. із новою коробкою передач, удосконалені системи — охолодження, паливну, гідравлічну, пневматичну, електричну. Опціонально передбачалась заміна штатної башти на бойовий модуль «Спис». 14.03.2019 БТР-80Т був допущений до експлуатації в Збройних Силах України, однак інформація про серійну модернізацію цих машин не публікувалась.
Таким чином, модернізація БТР-80 в Україні відбувалась за двома напрямками: створення носіїв зброї на базі бронетранспортера (серійно не виготовлялись) та удосконалення експлуатаційних показників, посилення захищеності й озброєння. Серійна модернізація здійснювалась для зарубіжних замовників (Ірак, Туркменістан).
Література
- Kiński A. BTR-y z Bumaru do Iraku // Nowa Technika Wojskowa. 2006. № 12. S. 12–14.
- Бронетранспортер БТР-80 // Мілітарний. 08.10.2010. URL: https://militarnyi.com/uk/articles/bronetransporter-btr-80/
- ASGLA — новий українсько-німецький ЗРК ближнього радіусу дії // Мілітарний. 09.02.2011. URL: https://militarnyi.com/uk/news/asgla/
- БТР-80Т // Techimpex. 2019. URL: https://www.tie.in.ua/portfolio/btr-80t/
- Київський бронетанковий завод передав військовим партію відновлених БТР-80 // LB.ua. 01.12.2022. URL: https://lb.ua/society/2020/12/01/471982_kiivskiy_bronetankoviy_zavod.html
- Біла книга — 2019–2020 : Збройні Сили України, Держспецтрансслужба / Міністерство оборони України. Київ : ФОП Мишалов Д. В., 2021. 196 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Харук А. І. БТР-80: українські модернізації // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/БТР-80: українські модернізації (дата звернення: 28.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.10.2026
