Артек

«Артек», емблема

«Арте́к» — дитячий оздоровчий центр.

Історична довідка

Заснований 1925 поблизу смт Гурзуф біля підніжжя г. Аю-Даг (територія Автономної республіки Крим, з 2014 тимчасово окупована РФ). З розпадом СРСР — державне підприємство України «Міжнародний дитячий центр “Артек”». Створений з метою оздоровлення дітей, що перебували у групі ризику захворювання туберкульозом.

Відкриття табору-санаторію ініціював заступник голови російського товариства Червоного Хреста — З. Соловйов (1876–1928), хоча вперше (1921) ідею про санаторій для підлітків озвучив зоолог С. Метальников (1870–1946). Він запропонував для цього свій сімейний маєток «Дзвінке джерело», що тепер є частиною «Артеку».

Санаторій був літнім — перші 3 роки діти розміщувалися в таборі з полотняних наметів. У 1930-х побудовано перший корпус, що дало змогу приймати відвідувачів цілорічно. Тоді «Артек» розділено на «Нижній» (біля моря, намети) та «Верхній» (корпус санаторію) табори. 1936 територія «А.» суттєво збільшилася після приєднання прилеглого будинку відпочинку «Суук-Су», що ініціював В. Молотов, — як наслідок, «Артек» назвали на його честь, після 1957 — В. Леніна.

У період Другої світової війни господарство «Артеку» було зруйновано, персонал і дітей евакуювали до Алтаю, де табір продовжував працювати. Після війни заклад відбудували та оновили на старому місці.

Діяльність

Від початку роботи табору на нього, окрім оздоровчої, покладали виховну, іміджеву та пропагандистську функції. Сюди запрошували різних зарубіжних гостей: дітей (уперше прийняли піонерів із Німеччини 1926), відомих політичних, культурних та інших діячів, зокрема, тут побували К. Цеткін, А. Барбюс, М. Захір-шах, Хо Ши Мін, І. Ганді.

«Артек» став інтернаціональним, зразково-показовим оздоровчим табором у СРСР. Путівки також надавалися ін. дітям за їхні особисті заслуги. Табір був своєрідною підготовкою майбутніх членів комуністичної партії, особливо, коли 1958 перейшов від Міністерства охорони здоров’я СРСР під егіду ЦК Всесоюзної комуністичної ленінської спілки молоді.

На 1990 площа «Артеку» становила 320 га, з них 102 га — парки, протяжність уздовж берега моря понад 6 км. «Артек» включав 10 таборів, серед них — «Морський» (1960–1961) і «Прибрежний» (1960–1961; Держ. премія СРСР, 1967), збудовані за проектом арх. А. Полянського, В. Вітухіна, інж. В. Рацкевича та ін. П’ять таборів були цілорічними, п’ять — сезонними. Щороку тут відпочивало понад 27 тис. піонерів з усіх республік СРСР і бл. 1 тис. дітей із різних країн світу. На території було зведено бл. 250 будинків і споруд (спальні та лікувальні корпуси, загальноосвітня восьмирічна школа, Палац піонерів, станція юних техніків, концертна зала, 3 стадіони, 4 плавальні басейни, кіностудія «Артек-фільм», радіоклуб, бібліотеки тощо).

«Артек» було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора (1945), Дружби народів (1975).

2001–2013 в «Артеку» проводився фестиваль «Змінимо світ на краще!». 2009 було ухвалено концепцію державної програми розвитку «Артеку» до 2015.

Від 2014 в Івано-Франківській області діє Міжнародний дитячий центр «Артек-Карпати», з 2016 в м. Києві (місцевість Пуща-Водиця) — Міжнародний дитячий центр «Артек» як правонаступник дитячого оздоровчого центру «Артек».

Література

  1. Артек: от А до Я / Авт.-сост. В. И. Стрибук, А. В. Мурашов. Симферополь : Фирма «Салта» ЛТД, 2008. 113 с.
  2. Грива О. А. Педагогічна діяльність в дитячому оздоровчому таборі. Я їду працювати до «Артеку». Сімферополь : Сімферопольська міська друкарня (СГТ), 2009. 128 с.
  3. Концепція Державної програми розвитку державних підприємств «Міжнародний дитячий центр “Артек”» і «Український дитячий центр “Молода гвардія”» на період до 2015 року // Урядовий портал. 2009. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/240772953

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Артек // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Артек (дата звернення: 26.02.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
08.02.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ