Архаїка

Мармурова статуя куроса, невідомий автор, бл. 590–580. Музей мистецтва Метрополітен у м. Нью-Йорку, США

Архáїка (від грец. ἀρχαῖος — старовинний) — багатозначний термін:

1) У найширшому розумінні — старовина, давнина; визначальна риса старовини; культура традиційна; старовинні речі; застаріле, пережиток старовини, анахронізм; старе, допотопне, те, що вийшло зі вжитку, несучасне [наприклад, звичаї, традиції, стилі, артефакти, предмети; у мові — застарілі слова чи вирази (див. Архаїзм)]. Близькі за значенням терміни, що використовують у біології та екології, — атавізм, рудиментарні органи.

2) В історичній науці — у широкому розумінні — етап у процесі історичного розвитку людства, що передує цивілізації. Характерні риси періоду: людина доби архаїки орієнтована на абсолютну незмінність буття; час розглядався як постійне повернення до витоків, завдяки чому світ в уявленнях людей залишався незмінним; простору архаїчної культури властива впорядкованість, яку вона набула в момент творення із первісного хаосу; релігійні уявлення синкретичні (див. Синкретизм) та нерозривно пов’язані з практичною діяльністю людини, а також формами соціальної організації; міф і ритуал постають як основні організуючі суспільні структури. Термін «архаїка» може вживатися й у значенні «властивість людського розуму», тобто властивість мислити міфологічно.

3) У мистецтвознавстві, культурології — мистецтво найдавніших історичних епох; у дещо вужчому сенсі — давньогрецьке мистецтво 8–6 ст. до н. е., що розвивалося на території материкової Греції, островів грецького архіпелагу, малоазійського узбережжя та Південної Італії. У такому значенні термін був уперше вжитий у 18 ст. Згодом його поширено на історію Давньої Греції докласичного періоду в цілому. За аналогією з Давньою Грецією термін «архаїка» почали вживати стосовно ранніх етапів інших культур, зокрема культур Стародавнього Єгипту, Стародавнього Риму, Китаю, північноамериканських культур, а також окремих явищ (архаїчна міфологія тощо).

4) В археології — етап давньогрецького мистецтва, якому властивий особливий різновид керамічних виробів і специфічний скульптурний стиль (хронологічні межі: бл. 6 ст. до н. е. — 1-і десятиріччя 5 ст. до н. е.).

Література

  1. Арсеньев В. Р. Архаика: клише сознания и образный символ. К постановке проблемы в связи с задачами изучения генезиса искусства // Традиционное искусство: диалог эпох. Санкт-Петербург : Русское географическое общество, 1997. С. 20–24.
  2. Гурин С. Архаика // Топос. 2010. № 2. С. 7–9.
  3. Суриков И. Е. Греческая архаика как историческая эпоха: современный взгляд. Первая половина (IX–VIII вв. до н.е.) // Мнемон: исследования и публикации по истории античного мира. 2014. № 14. С. 27–50.
  4. Александрова О. И., Зайцев Д. В. Афины и Эретрия: о становлении межполисных отношений в архаической Греции // Новый исторический вестник. 2019. № 4 (62). С. 76–93.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Архаїка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Архаїка (дата звернення: 26.02.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
09.02.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ