Арругії

Залишки давніх римських арругій Лас-Медулас (аерофотозйомка): резервуари-накопичувачі на гірському плато та системи утворених ровів від руху водних потоків і уламкового матеріалу
Сліди руйнування й розмиву золотовмісних гірських масивів на арругіях Лас-Медулас
Схема-реконструкція «римського способу» розробки (за К. Домергуе): 1 – водні канали (акведуки); 2 – штучні резервуари над рудним масивом; 3 – кар’єр, утворений гідравлічним розмивом; 4 – штольні, проведені в борти кар’єру; 5 – вертикальні стовбури; 6 – збійки, що поєднують стовбури та штольні; 7 – породний цілик, оконтурений гірничими виробками

Арругії — масштабні гірничі підприємства давніх римлян і комплексна гірнича технологія, що поєднувала риси гідравлічної, підземної та відкритої розробки поліметалічних родовищ на гірських схилах (т. з. «римський спосіб» розробки).

Історична довідка

Після поразки Карфагена в Другій Пунічній війні (218–201 до н.е.) Римська імперія повністю оволоділа Іспанією та багатими поліметалічними рудниками Піренейського півострова. Традиційна підземна розробка родовищ золота Іберійського піритного поясу гальмувалася значними притоками води в гірничі виробки та низькою продуктивністю праці задіяних рабів. Тому в гористій північно-західній частині Піренейського півострова інженери Стародавнього Риму застосували нову технологію руйнування гірських порід за допомогою водних потоків. Найбільші арругії знаходились поблизу с. Лас-Медулас (авт. спільнота Кастилія-і-Леон, Іспанія), де виявлено систему з восьми каналів (акведуків), що подавали воду до штучних резервуарів, розташованих над зоною гірничих робіт. Сумарна протяжність збудованих каналів і гідротехнічних тунелів — понад 590 км. Більш пізні сліди римських арругій виявлені також у руднику Огофау біля м. Пампсейнт у Південному Велсі (Велика Британія) та в гірських масивах Боснії.

Технологія

До місць, що лежали вище рівня розробки родовищ, підводили канали (акведуки), вода яких наповнювала розташовані на узвишші резервуари й стрімко скидалася з висоти на гірський масив, утворюючи розмиви. У боках утвореного яру (кар'єру) вели розробку системою стовбурів і штолень, довжина яких становила десятки метрів (в окремих випадках 200–300 м). Штольні розміщували на відстані 10–15 м одна від одної, утворюючи фронт розробки шириною близько 150 м. Виробки збивали між собою сполучними ходами, залишаючи при цьому цілики мінімально можливих розмірів.

Наступним етапом проводили обвалення виробок і руйнування гірського масиву, для чого підрубували у виробках опірні стояки, а водні потоки з резервуарів спрямовували в шахтні стовбури, що призводило до розмивання ціликів і осідання породного масиву. На породний обвал із розташованих на вершині гори резервуарів знову скидали водний потік, який розмивав і захоплював із собою уламки порід. Збираючи уламкові продукти у спеціально створених ровах, за допомогою подрібнення та технології промивання в лотках відділяли крупинки золота від пустої породи.

Значення

За оцінкою дослідника римських рудників проф. А. Беллідо (Іспанія), об'єми зруйнованих порід сягали на північному заході Іспанії близько 500 млн. м3 і забезпечили видобуток понад 1,5 тис. т золота. Масштабність гірничих робіт на римських арругіях підтверджує слушність ідеї В. Вернадського про діяльність людства як нової геологічної сили, яка набуває актуальності вже з часів античності.

1997 арругії Лас-Медулас увійшли до переліку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Цитата

Пліній Старший, який особисто спостерігав римський спосіб розробки в Іспанії, пише: «Після закінчення робіт (спорудження стволів, штолень і збійок — авт.) опори склепінь підрубують, починаючи з внутрішніх. Гора зачинає осідати, і тільки сторож на її вершині помічає це. Він криком і знаками викликає робітників і в той же час сам тікає з гори. Гора валиться з таким тріском, який людині важко й уявити. Переможці серед неймовірного шуму й вітру дивляться на руїну природи. Але золота ще немає! Бо коли копали виробки, то ще не знали, чи знайдуть його... Після цього приходить нова праця, пов’язана з іще більшими витратами. Для промивання руїн підводять ріки з гірських вершин, іноді з відстані сотні миль. І тут тисяча робіт! Скат повинен бути дуже крутим, щоб вода скоріше падала, аніж текла, тому вона проводиться по найбільш високих місцях, а полонини й інші перешкоди долаються трубами, що тримаються на опорах. В інших місцях прорубують непрохідні скелі. Ті, хто їх прорубує, висять на канатах і здалеку виглядають навіть не тваринами а птахами. Висячи, вони вимірюють схил і проводять лінії, що вказують напрямок. Там, де звичайна людина не знаходить місця, щоб поставити ногу, вони проводять ріки. Мулиста вода невигідна для промивання золота; мул цей називають уріум. Щоб уникнути уріуму, водопровідні канали прокладають по скелям і каменям. На початку скату, з краю гори, викопують резервуари шириною у 200 ступнів і глибиною у 10; вони мають п’ять шлюзів розміром у 3 ступні. Коли резервуари заповнюють, заслони вибиваються, і струмені води летять з такою силою, що руйнують величезні кам’яні брили… Те, що відбувається в руднику, перевершує працю титанів».

 Джерело: Плиний Кай Секунд. Естественная история ископаемых тел, переложенная на Российский язык в азбучном порядке и c примечаниями дополненная трудами В. Севергина. – Санкт-Петербург: Императорская академия наук, 1819, 364 с.


Література

  1. Гайко Г.І., Білецький В.С. Історія гірництва. Київ-Алчевськ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013. 542 с.
  2. Гайко Г.И. Как утолить «жажду золота» знали горные инженеры Древнего Рима // Техника-молодежи, 2013. №7. С. 26–31.
  3. Matias R. Ingenieria Minera Romana. Las Medulas. Universidad de Leon, Leon, 2006.
  4. Hodge A.T. Roman Aqueducts & Water Supply, 2nd ed. London: Duckworth, 2001.
  5. Burnham, BC and H, Dolaucothi-Pumsaint: Survey and Excavation at a Roman Gold-mining complex (1987-1999), Oxbow Books, 2004.

Автор ВУЕ

Г. І. Гайко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Гайко Г. І. Арругії // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Арругії (дата звернення: 3.07.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
03.06.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ