Аравійсько-Індійський хребет

Араві́йсько-Інді́йський хребе́т — підводний серединно-океанічний хребет гірський, складник Головної індоокеанської рифтової системи (див. Рифт; Рифтів світова система).

Географічне положення

Розташований на північному заході Індійського океану, пролягає від Аденської затоки до о. Родрігес (Маскаренські острови).

Розміри

Довжина — до 4 500 км, ширина — від 900 км до 1 300 км. Глибина підошви становить близько 4 000 км.

Історична довідка

Хребет відкрили данське дослідницьке судно «Дана» 1928. Названий Карлсберзьким хребтом (топонім уживають дотепер для його північної частини) на честь Фонду Карлсберга (заснований 1876 у м. Копенгагені), який спонсорував навколосвітню експедицію наукову (1928–1930) під керівництвом професора Е. Й. Шмідта (1877–1933; Данія).

Подальші ґрунтовні наукові дослідження Аравійсько-Індійського хребта здійснювали під час експедицій на судні «Витязь» 1960–1961, 1964–1965.

Геологічна будова і рельєф

Глибини над гребнем гірським становлять переважно 2500–3000 м, найменші — до 1 658 м. Окремі вершини сягають 3600–3800 м, крутизна схилів хребта, ускладнених ступенями й уступами, — 15–20°.

Характерні великі амплітуди коливань глибин, чергування глибоких океанічних западин і масивних підняттів, низка гір конічної форми.

Поверхня, особливо в осьовій частині, сильно розчленована. Численні поперечні розломи ділять хребет на окремі сегменти (див. Сегментація). Розломи виражені в рельєфі дна глибокими трогами, облямованими хребтами. Глибини в розломах нерідко перевищують глибини рифтової долини підводної та сягають 6 000 м. У північній частині — система найпотужнішого розлому Оуен, за яким цей відрізок хребта зазнав зсуву на 250 км на північ. Далі на південний схід уздовж хребта пролягли розломи Академіка Вернадського, Витязя, Віма, Арго й Марії-Селести, у яких виявлено елементи тектонічно розшарованої літосфери.

Гребінь Аравійсько-Індійського хребта практично позбавлений осадового покриву. На ньому вперше для серединно-океанічних хребтів виявлено (1964, експедиція «Витязя») виходи порід гірських ультраосновних — малозміненої речовини мантії Землі. Трапляються залізо-марганцеві утворення у вигляді конкрецій, корок тощо, ділянки сульфідної мінералізації.

Література

  1. Аллисон А., Палмер Д. Геология: наука о вечно меняющейся Земле. Москва : Мир, 1984. 568 с.
  2. Нечаєв С. В. Особенности металлогении области стыковки континентального и океани­ческого сегментов земной коры — северных частей Африканского Рога и Индийского океана // Геология и полезные ископаемые Мирового океана. 2017. № 1 (47). С. 5–19.
  3. Рычагов Г. И. Геоморфология. 4-е изд. Москва : Юрайт, 2019. 430 с.

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Аравійсько-Індійський хребет // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аравійсько-Індійський хребет (дата звернення: 23.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
11.02.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ