Аденська затока


А́денська зато́ка — затока на заході Аравійського моря між Аравійським півостровом і півостровом Сомалі.

На північному заході сполучається з Червоним морем через Баб-ель-Мандебську протоку, а східним кордоном вважається меридіан мису Гвардафуй, Сомалі (51°16' східної довготи). Головні порти: м. Бербера, м. Сомалі; м. Джибуті, м. Аден, (Ємен). Площа — 259 тис. км2, довжина — близько 900 км, ширина — до 300 км, найбільша глибина — 4 525 м.

Температура води влітку — близько +25 °C, взимку — близько +29 °C, солоність — 35–36 ‰. Припливи неправильні півдобові, величиною 2,9 м; характерне інтенсивне свічення води на поверхні. Течії мають мусонний характер. Акваторія Аденської затоки перебуває в тропічному клімат. поясі, над нею цілорічно панують тропічні повітряні маси. Є жаркою посушливою зоною з великими добовими амплітудами температури повітря. Переважають пасатні вітри, у теплий сезон утворюються тропічні циклони. Акваторія утворює окремий морський екологічний регіон Аденської затоки західної індо-тихоокеанської зоогеографічної провінції. Зоогеографічно донна фауна континентального шельфу й острівних мілин (до глибини 200 м) відноситься до індо-західнотихоокеанської області тропічної зони.

Рибальство: сардинела, тунець, окунь, ставрида). Затока має економічне значення як водний шлях для транспортування нафти з Перської затоки в Європу. На початку 21 ст. тут загострилася проблема піратства — захоплення сучасними збройними угрупованнями морських суден біля берегів Сомалі з метою викупу.

Література

  1. Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World // Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. Bio­Science. 2007. Vol. 57. No. 7.
  2. Географія материків і океанів. Київ, 2008.

Автор ВУЕ