Анотація видавнича

Анота́ція видавнича — стисла характеристика документа (книжки, дисертації, статті, проекту тощо) — його змісту, призначення, структури, художньої форми, читацької адреси тощо. На відміну від реферату, не переказує зміст первинного документа, а узагальнено представляє його як унікальний інформаційний продукт.

Анотація видавнича — результат анотування первинного документа, тобто бібліографічного згортання інформації (зменшення фізичного обсягу повідомлення при збереженні його найважливіших сутнісних характеристик).

Розташування анотації, її обсяг, зміст, структура, стилістичні особливості визначає ДСТУ 7342:2013 «Інформація та документація. Видавнича анотація. Правила складання та подання у виданнях».

Класифікація

За змістом, структурою, обсягом, призначенням анотації різноманітні. Їх види визначають за численними критеріями, серед них основні:

За функціональним призначенням

Довідкова анотація — уточнює тему документа, надає стислі відомості про автора, жанр твору, читацьку адресу, інші особливості публікації, не зазначені в бібліографічному описі; може бути короткою або розгорнутою. Використовується в наукових, навчально-методичних, довідкових виданнях.
Рекомендаційна анотація — має дидактичну та просувальну спрямованість, акцентує увагу на новизні ідей, фактажу, інших перевагах публікації, пропагує її як корисне інформаційне джерело для певної аудиторної групи, спонукає до читання твору. Використовується переважно в літературно-художніх та науково-популярних виданнях.

За способом характеристики первинного документа

Загальна анотація — дає загальний опис документа — різноманітних аспектів його змісту і форми; розрахована на масову аудиторію.
Спеціалізована (аналітична) анотація — характеризує певний аспект первинного документа, що може зацікавити конкретну аудиторну групу або певну частину (розділ, параграф) первинного документа.

За кількістю анотованих джерел

Монографічна анотація — характеризує один первинний документ.
Групова (зведена) анотація — характеризує кілька документів, згрупованих на певній підставі: публікації за спільною темою; публікації одного автора чи одного видавництва, публікації з однотипного видавничого джерела (журналу, газети).

За виконанням

Авторська анотація — самостійно підготовлена автором книжки, статті чи іншого документа.
Неавторська анотація — підготовлена фахівцем (редактором, бібліографом чи ін.), наприклад, видавнича анотація.

Особливості форми та змісту

Обсяг, зміст і форма анотації залежать від її виду (наприклад, анотація в збірці оповідань для дітей суттєво відрізняється від анотації в науковій монографії).

Як вторинний документ, анотація видавнича повинна загалом відповідати таким вимогам:

доступність — бути зрозумілою масовому читачеві без звернення до первинного документа;
змістовність — містити достатньо інформації для того, щоб читач міг скласти уявлення про первинний документ (тему, фактаж, структуру, художнє оформлення, цінність публікації тощо);
лаконічність — мати суттєво менший обсяг, ніж первинний документ (зазвичай до 500 знаків), акцентувати увагу на його головних характеристиках, не вдаючись у деталі; не містити жодних сторонніх відомостей;
стилістично тяжіти до безособових синтаксичних конструкцій, фраз-кліше, загальноприйнятих скорочень, уникати складних формулювань, цитат тощо.

Значення

Анотації видавничі виконують такі основні функції:

пошукова — орієнтують читачів в інформаційних потоках, допомагають приймати рішення про доцільність поглибленого читання того чи того документа;
комунікативна — інформують про існування та особливості певних публікацій, сприяють створенню інформаційних баз, інформаційному обміну, просуванню видавничої продукції;
оціночна — критично оцінюють корисність публікацій, їхнє місце поміж інших.

Література

ДСТУ 4861:2007. Інформація та документація. Видання. Вихідні відомості (ISO 8:1977, NEQ; ISO 1086:1991, NEQ; ISO 7275:1985, NEQ). — Вперше (зі скасуванням ГОСТ 7.4—86, ГОСТ ЭД 1 7.4—90); чинний від 2009—01—01.
ДСТУ 7342:2013 Інформація та документація. Видавнича анотація. Правила складання та подання у виданнях.
Женченко М. І. Загальна і спеціальна бібліографія : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.Київ : Жнець, 2011. 255 с.
Збанацька О. М. Аналітико-синтетична переробка інформації. Макроаналітичне згортання інформації. Бібліографічний опис документів. Анотування документів / Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв. Київ : НАКККіМ, 2014. 268 с.

Див. також

Анотація

Аналітико-синтетичне опрацювання документа (АСОД)

Службова частина видання

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Крайнікова Т. С., Женченко М. І. Анотація видавнича // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анотація видавнича (дата звернення: 11.10.2026).

Оприлюднено: 02.07.2019