Аудиторія масова

Аудито́рія ма́сова (англ. massaudience) — кількісно значна спільнота споживачів журналістики, яка має тенденцію до розширення.

Антонімічним до поняття «аудиторія масова» є «аудиторія елітарна».

Історична довідка

Журналістика не завжди була носієм масової інформації — тривалий час до видань могли приступитися тільки еліти. Упродовж 17 ст. — початку 19 ст. наклади провідних газет і журналів не перевищували кількох сотень примірників. У 1830-х роках зʼявилися перші ознаки масової преси. Наприклад, газета Бенджаміна Дея (1810–1889) «Сонце» («The Sun»), заснована 1833 із накладом 5 тис. примірників, 1835 вже мала наклад 19 тис., 1837 — 30 тис.

Процес становлення масової аудиторії тривав до 1890-х, коли газети Дж. Пулітцера (1847–1911) «Світ Нью-Йорка» («The New York World») та В. Р. Герста «Нью-Йоркська газета» («The New York Journal») досягли накладу 1 млн. примірників.

Виникнення масової аудиторії уможливили такі чинники:

1) поява значної кількості письменних людей унаслідок того, що в розвинутих державах, у звʼязку з потребами промисловості, запроваджено загальну обов’язкову початкову освіту;

2) скорочення тривалості робочого дня, що вивільнило час для задоволення культурно-просвітницьких потреб населення;

3) розвиток поліграфічної промисловості, зокрема парової друкарської машини, а особливо лінотипу, що дозволило виготовляти за короткий термін велику кількість примірників газетного випуску;

4) розвиток поштового звʼязку, що дозволило поширювати періодику не тільки в місті її видання, а й далеко за його межі;

5) виникнення рекламного бізнесу й використання ним періодичної преси як каналу для донесення до споживачів своїх повідомлень.

Тож у кінці 19 ст. журналістика набула статусу виробника масової інформації.

Подальші технічні відкриття й розвиток засобів масової комунікації (радіо, телебачення, інтернету) істотно розширило масову аудиторію журналістики.

Характеристика

Масова аудиторія характеризується такими конституційними ознаками:

1) вона численна (може наближатися до всього суспільства);

2) розсіяна в просторі й в часі;

3) неоднорідна;

4) анонімна;

5) припускає мінімальну взаємодію індивідів, котрі її складають;

6) має переважно невибагливі смаки та низький інтелектуальний рівень.

Значення

Аудиторія масова тотожна всьому суспільству, тож є вагомим суб’єктом соціальних комунікацій.

Побутує думка, що в інформаційну епоху внаслідок реалізації засади вибірковості інформації масова аудиторія ризикує зазнати розщеплення та фрагментації і в перспективі зникнути. Насправді ці припущення виглядають неймовірними, оскільки масова аудиторія існуватиме, допоки існуватиме масова людина.

Література

  1. Беспалова А. Г., Корнилов Е. А., Короченский А. П. и др. История мировой журналистики. 3-е изд., доп. и испр. Москва; Ростов-на-Дону : МарТ, 2004. 432 с.
  2. Трыков В. П. История зарубежной журналистики: От истоков до Второй мировой войны. Москва : Инфомедиа Паблишерз, 2007. 440 с.
  3. Артамонова І. М. Роль, параметри й функції масової аудиторії в нових комунікаційних моделях // Держава та регіони. Соціальні комунікації. 2013. № 2. С. 4–9.
  4. Яремчук С. С. Соціологія масової комунікації. Чернівці : Рута, 2015. 248 с.

Див. також

Автор ВУЕ

І. Л. Михайлин

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Михайлин І. Л. Аудиторія масова // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Аудиторія масова (дата звернення: 1.10.2020).


Оприлюднено


Оприлюднено:
02.07.2019

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ