Анотація

Анота́ція (лат. annotatio — помітка, зауваження, примітка, від annotare — позначати) — стисла характеристика первинного документа (книжки, дисертації, статті, проекту тощо) — його змісту, призначення, структури, художньої форми, читацької адреси тощо. На відміну від реферату, не переказує зміст первинного документа, а узагальнено представляє його як унікальний інформаційний продукт.

Розташування анотації, її обсяг, зміст, структура, стилістичні особливості визначає ДСТУ 7342:2013 «Інформація та документація. Видавнича анотація. Правила складання та подання у виданнях».

Класифікація

За змістом, структурою, обсягом, призначенням анотації різноманітні. Їх види визначають за численними критеріями, серед них основні:

За функціональним призначенням:

довідкова анотація — уточнює тему документа, надає стислі відомості про автора, жанр твору, читацьку адресу, інші особливості публікації, не зазначені в бібліографічному описі; може бути короткою або розгорнутою; використовується в наукових, навчально-методичних, довідкових виданнях.
рекомендаційна анотація — має дидактичну та просувальну спрямованість, акцентує увагу на новизні ідей, фактажу, інших перевагах публікації, пропагує її як корисне інформаційне джерело для певної аудиторної групи, спонукає до читання твору. Використовується переважно в літературно-художніх та науково-популярних виданнях.

За способом характеристики первинного документа:

загальна анотація — дає загальний опис документа — різноманітних аспектів його змісту і форми; розрахована на масову аудиторію.
спеціалізована (аналітична) анотація — характеризує певний аспект первинного документа, що може зацікавити конкретну аудиторну групу, або певну частину (розділ, параграф) первинного документа.

За кількістю анотованих джерел:

монографічна анотація — характеризує один первинний документ.
групова (зведена) анотація — характеризує кілька документів, згрупованих на певній підставі: публікації за спільною темою; публікації одного автора чи одного видавництва, публікації з однотипного видавничого джерела (журналу, газети).

За виконанням:

авторська анотація — самостійно підготовлена автором книжки, статті чи іншого документа.
неавторська анотація — підготовлена фахівцем (редактором, бібліографом чи ін.), наприклад, видавнича анотація.

Особливості форми та змісту

Обсяг, зміст і форма анотації залежать від її виду, наприклад, анотація в збірці оповідань для дітей суттєво відрізняється від анотації в науковій монографії.

Як вторинний документ, анотація повинна загалом відповідати таким вимогам:

доступність — бути зрозумілою масовому читачеві без звернення до первинного документа;
змістовність — містити достатньо інформації для того, щоб читач міг скласти уявлення про первинний документ (тему, фактаж, структуру, художнє оформлення, цінність публікації тощо);
лаконічність — мати значно менший обсяг, ніж первинний документ (зазвичай до 500 знаків), акцентувати увагу на його головних характеристиках, не вдаючись у деталі; не містити жодних сторонніх відомостей;
стилістично тяжіти до безособових синтаксичних конструкцій, фраз-кліше, загальноприйнятих скорочень, уникати складних формулювань, цитат тощо.

Функції

Анотації виконують такі основні функції:

пошукова — орієнтують читачів в інформаційних потоках, допомагають приймати рішення про доцільність поглибленого читання того чи того документа;
комунікативна — інформують про існування та особливості певних публікацій, сприяють створенню інформаційних баз, інформаційному обміну, просуванню видавничої продукції;
оцінювальна — критично оцінюють корисність публікацій, їхнє місце поміж інших.

Джерела

ДСТУ 4861:2007. Інформація та документація. Видання. Вихідні відомості. Київ : Держспоживстандарт України, 2009. 46 с.
ДСТУ 7342:2013. Інформація та документація. Видавнича анотація. Правила складання та подання у виданнях. Київ : Держспоживстандарт України, 2014. 11 с.

Література

Женченко М. І. Загальна і спеціальна бібліографія. Київ : Жнець, 2011. 255 с.
Збанацька О. М. Аналітико-синтетична переробка інформації. Макроаналітичне згортання інформації. Бібліографічний опис документів. Анотування документів. Київ : Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, 2014. 268 с.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Крайнікова Т. С., Женченко М. І. Анотація // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анотація (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 31.03.2020