Анаксімандр

Анаксімандр на мозаїці III ст.

Анаксімáндр (грец. Ἀναξίμανδρος, 610/611 — 546/540 до н.е.) — давньогрецький мислитель докласичного періоду античної філософії, представник мілетської школи.

Анаксімандр

(Ἀναξίμανδρος)

Рік народження 610/611
Місце народження Мілет, Туреччина
Рік смерті 546/540
Напрями діяльності філософія
Традиція/школа Мілетська школа


Життєпис

Про життя філософа відомостей небагато; більшість з них — з переказів Аристотеля та його наступника в Лікеї — Теофраста. Народився в Іонії (тепер — західне узбережжя Малої Азії), ймовірно у м. Мілет. Був учнем Фалеса Мілетського. Брав участь у політичному й законотворчому житті поліса. Керував мілетським поселенням в Аполлонії (тепер м. Созополь, Болгарія).

Основні ідеї

Ввів поняття першоначала всього сущого — архе (ἀρχή). Є автором першого в Греції філософського твору «Про природу». Започаткував тим традицію укладати філософські праці з такою ж назвою у давньогрецькій натурфілософії. У цьому трактаті Анаксімандр дав свою версію загальної історії космосу від моменту його виникнення з першоматерії до походження живих істот і людини; вперше запропонував геометризовану геоцентричну модель світу (див. Геоцентризм). Остання панувала в астрономії протягом всієї Античності й Середньовіччя до відкриттів М. Коперника.

На відміну від народних і поетичних уявлень (згідно з якими Земля «зростає» корінням з пекла) та космології Фалеса («плаває» у Світовому океані), космологія Анаксімандра описує Землю такою, що «висить» у безмежній безодні і займає лише малу частину Всесвіту.

За Анаксімандром, Всесвіт нескінченний у всіх напрямках і наповнений газоподібною матерією, позбавленою видимих якісних властивостей. Матерія перебуває у безперервному русі, що притаманний їй іманентно. Пізніші автори описують цю першоматерію як «безмежне» (апейрон) й безкінечне в часі; як «проміжну» речовину (напр., дещо середнє між вогнем і повітрям); або як «суміш» незліченних простих стихій. За космогонією Анаксімандра, спонтанний «вихор» розділяє апейрон на фізичні протилежності: гаряче й холодне, вологе й сухе тощо. Їх взаємодія породжує різні стихії — землю, воду, повітря, вогонь, з яких утворюється шароподібний космос.

В історико-філософському дискурсі з ім’ям Анаксімандра пов’язані перші роздуми стосовно походження людини: «...Спочатку людина походить від тварин іншого виду, оскільки інші істоти швидко починають самостійно добувати собі їжу, сама тільки людина потребує тривалого годування грудьми. Через це, перша людина, будучи такою (якою вона є нині), ніяк не могла би вижити». Проте, йдеться не про еволюцію, а радше про походження видів.

Анаксімандр ввів термін «закон», застосував це поняття до природи та науки. Йому приписують одне з перших формулювань закону збереження матерії: «з тих же речей, з яких народжуються всі існуючі речі, в ці ж самі речі вони руйнуються згідно призначенню».

Філософу приписують створення першої мапи Землі (колоподібного обрису) із використанням масштабування; встановлення першого в Греції гномона (запозиченого з Вавилонії).

Праці

Крім трактату «Про природу», Анаксімандр, відповідно до «Словника Суди», є автором робіт «Сфера», «Про нерухомі тіла», «Про зірки», «Обертання Землі». Більшість праць мислителя втрачена. Спадщина давньогрецького натурфілософа не лишилася у забутті — ті чи інші фрагменти з Анаксімандра в різний спосіб інтерпретували Б. Рассел, Ф. Ніцше, М. Гайдеггер.

Література

  1. Rovelli C. The First Scientist: Anaximander and His Legacy. Yardley : Westholme Publishing, 2011. 256 p.
  2. Меленко С. Г. Формування філософсько-правових констант у рамках філософії мілетського періоду на прикладі творчості Анаксімена // Наше право. 2016. № 2. С. 173–178.
  3. Gregory A. Anaximander: A Re-assessment. London; New York : Bloomsbury Academic, 2016. 312 p.
  4. Ляпустин А. Г. Соотношение предела и беспредельного в ранней греческой философии // Приволжский научный вестник. 2017. № 3. С. 46–51.

Автор ВУЕ

В. Е. Туренко

Покликання на цю статтю:
Туренко В. Е. Анаксімандр // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Анаксімандр (дата звернення: 19.11.2019).


Оприлюднено

Оприлюднено: 04.09.2019