Аміак

Аміа́к, амоніак, NН₃ [ лат. am(mon)iac(um), грец. ἀμμωνιαϰόν — смолиста камедь] — найпростіша сполука Нітрогену з Гідрогеном. На атомі Нітрогену є вільна електронна пара, яка надає речовині основні властивості. Гібридизація атома Нітрогену близька до тетраедричної, тому молекула має форму правильної піраміди з атомом N у вершині, кут між зв’язками 108°, довжина зв’язку N–H — 1,64 Å.

Зміст

1 Властивості
- 1.1 Фізичні властивості
- 1.2 Хімічні властивості
2 Добування
3 Використання
4 Література
5 Автор ВУЕ

Властивості

Фізичні властивості

Аміак — легкий безбарвний газ з різким характер. запахом, добре розчинний у воді (760 л у воді об’ємом 1 л за температури 20 °С), утворює гідрати складу NH₃ · H₂O та 2NH₃ · H₂O, трохи гірше розчинний у спирті етиловому, ацетоні, бензені, трихлорометані (хлороформі). За температури 0 °С та тиску 0,1 МПа маса аміаку об’ємом 1 л становить 0,771 г, температура кипіння — –33,4 °С, температура замерзання — –77,8 °С, отруйний. Рідкий аміак — безбарвна рідина, густина якої 0,6814 кг/м3 за температури кипіння, сильно заломлює світло. Твердий аміак — безбарвні кристали кубічної форми. У рідкому аміаку молекули асоційовані, асоціація зберігається аж до критичної температури. Рідкий аміак під час випаровування вбирає багато тепла.

Хімічні властивості

Аміак здатен розчиняти різні солі й деякі метали. У середовищі кисню аміак горить з утворенням води й азоту. З кислотами утворює солі; з киснем повітря за участі каталізатора (платини) утворює оксиди Нітрогену, які легко перетворити на кислоту азотну (нітратну). Із солями та основами утворює сполуки складу АgСl · 2NН₃, Сu(ОН)₂ · 4NН₃, СdSО₄ · 4NН₃ та ін. Унаслідок нагрівання з оксидами металічнпих елементів аміак відновлює їх. З лужними і лужно-земельними металами аміак утворює аміди металів, іміди та нітриди (NаNН₂ , СаNН, АlN).

Добування

У природі аміак виділяється внаслідок гниття нітрогеновмісних органічних речовин. Найдавніший спосіб добування аміаку — з газів, що утворюються внаслідок коксування вугілля кам’яного. У промисловості аміак синтезують з азоту та водню за температури 300–500 °С та тиску 15– 100 МПа й участі каталізаторів: N₂ + 3Н₂ ⇄ 2NН₃, НΔ = 5,2 кДж.

Використання

Аміак використовують у виробництві нітратної кислоти, добрив азотних, соди вуглекислої й вибухових речовин, у холодильних машинах, для азотування сталевих виробів. Розчин аміаку у воді застосовують у медицині.

Література

Чабан В. І., Гирка А. Д., Коваленко В. Ю та ін. Безводний аміак — ефективне та економічно виправдане азотне добриво. Донецьк, 2010.
Яструб Т. О., Кірсенко В. В., Коваленко В. Ф. Токсиколого-гігієнічне обґрунтування безпечності застосування аміаку безводного зрідженого в сільському господарстві з використанням автоматизованого комплексу Blu-Jet Land Runner ІІ // Укр. журн. з проблем мед. праці. 2012. № 3 (31).