Амбівалентність
Амбівале́нтність (від лат. ambo — обидва та лат. valentia — сила) — багатозначний термін:
1) Об’єктивна ситуація, за якої людина або тварина одночасно піддається взаємно суперечливим спонукам, бажанням, впливам (див. Буриданів віслюк);
2) Стан людської свідомості, психіки чи поведінки, для якого характерне співіснування суперечливих думок, ідей, або оцінок, мотивацій, настанов, ставлень, одночасне переживання протилежних емоцій, вагання між взаємовиключними рішеннями і діями тощо (див. Амбівалентність почуттів, Амбівалентність соціальна);
3) У широкому розумінні — дуальність, біполярний характер об’єкта, явища, функцій, наслідків тощо; поєднання позитивного й негативного, конструктивного й деструктивного (див. Амбівалентність релігії).
Запровадження і вживання терміна
Термін упроваджено О. Блейлером (1857–1939; Швейцарія) у праці «Передчасне слабоумство, або Група шизофреній» («Dementia praecox oder Gruppe der Schizophrenien»; 1911). Відповідно, короткострокова амбівалентність — складник психічного життя здорової людини, тоді як постійна чи яскраво виражена — початковий симптом шизофренії. Психолог виділив 3 види амбівалентності: емоційну, вольову й інтелектуальну.
Смисл поняття розширив З. Фройд, у трактуванні якого амбівалентність — вроджена здатність людської психіки до співіснування протилежних потягів, напр., «інстинкту життя» (Ерос) та «інстинкту смерті» (Танатос). Фройд вказував на амбівалентність ставлення людини не тільки до навколишньої дійсності, а й до самої себе.
Явище амбівалентності в різних аспектах досліджували філософи й психологи К. Юнг (Швейцарія), М. Бахтін, В. Біблер та ін.
Термін широко використовується в суспільних науках — соціології, політології, культурології, релігієзнавстві тощо, у художній літературі.
Суперечливі почуття чи думки виникають через багатоманітність потреб та інтересів особистості, багатогранність явищ і предметів, а також через невизначеність ціннісних установок, неоднозначне ставлення людини до світу. Зазвичай одне з амбівалентних почуттів витісняється іншим. Близькі за значенням слова: «вагання», «нерішучість», «двозначність», «біполярність», а також поняття «амбітендентність» (у психіатрії) тощо.
Література
- Merton R. K. The Ambivalence of Scientists // Essays in Memory of Imre Lakatos. Dordrecht, 1976.
- Лук’яненко Т. Н. Психологічні особливості дискордантної амбівалентності особистості // Практична психологія та соціальна робота. 2001. № 1.
- Смульський Є. В. До питання про амбівалентність сакрального (за матеріалами праць Р. Каюа, Р. Отто, М. Еліаде) // Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська академія». 2010. Т. 102: Філософія та релігієзнавство.
- Курило Т. Проблема амбівалентності у психологічних теоріях і концепціях особистості // Проблеми гуманітарних наук. Психологія. 2013. Вип. 31.
- Козицька І. В. Амбівалентність особистості як прояв антиномічності її буття // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. 2014. Вип. 2.
Автор ВУЕ
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 09.07.2021
