Амбівалентність релігії

Амбівале́нтність релі́гії — поняття, в якому зафіксовано подвійну функціональність релігії, її протилежно спрямовані впливи на соціальні відносини, процеси, практики; здатність одночасно виконувати інтеграційну й дезінтеграційну, конструктивну й деконструктивну, соціально стабілізуючу й дестабілізуючу роль тощо. Амбівалентність релігії конкретизується в різний спосіб у певних історичних умовах, оприсутнює зв'язок її інтеграційної та дезінтеграційної функцій. З одного боку, релігія допомагає людям усвідомлювати себе як духовну спільність, скріплену загальними цінностями та цілями, а з протилежного — може протистояти іншій субкультурі, роз’єднуючи широкі спільноти й провокуючи конфлікти. Амбівалентність відстежується в різних релігійних традиціях.

Амбівалентність священного (як характерної ознаки релігії), або подвійність поняття священного, властива ще архаїчним віруванням. У сприйнятті й трактуванні категорії священного поняття «чисте» й «нечисте», «благодатне» і «табуйоване», існують у тісному зв’язку одне з одним; часто переходять з одного стану в інший. Зокрема, у праці Е. Дюркгейма «Елементарні форми релігійного життя. Тотемна система в Австралії» (1912) розкривається амбівалентність священного або «подвійність поняття священного». Саме за допомогою «чистого» з’являється «нечисте» й навпаки: подвійність священного полягає саме в можливості цієї трансформації.

Література

1. Каюа Р. Людина та сакральне / Пер. з фр. Київ : Маклер, 2003. 256 с.
2. Смульський Є. В. До питання про амбівалентність сакрального (за матеріалами праць Р. Каюа, Р. Отто, М. Еліаде) // Наукові записки Національного університету «Києво-Могилянська академія». 2010. Т. 102: Філософія та релігієзнавство. С. 76–80.
3. Яблоков И. Н. Социология религии. Москва : Макс Пресс, 2014. 258 с.

Автор ВУЕ

О. І. Предко

Покликання на цю статтю: Предко О. І. Амбівалентність релігії // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Амбівалентність релігії (дата звернення: 10.10.2026).

Оприлюднено: 13.12.2019