Акосмізм


Акосмі́зм — багатозначний термін:

1) Теологічне та філософське вчення, що ґрунтується на твердженні про нікчемність навколишнього світу.

2) Заперечення реальності фізичного світу як ілюзорного, несправжнього буття (в цьому значенні акосмізм часто ототожнюють із спіритуалізмом).

Згідно з акосмізмом, світ не має самостійного буття поза Божеством. На думку Г. Гегеля, пантеїзм Б. Спінози може бути названим акосмізмом, оскільки Б. Спіноза вірить лише в Бога і стверджує: «Чим більше ми пізнаємо одиничні речі, тим більше пізнаємо Бога».

Акосмізм постає в новозавітних книгах, зокрема, в Одкровенні Іоанна Богослова протиставляється світ та Отець, минущість світу і вічність Божої любові: «Не любіть світу, ані того, що в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любові Отцівської, бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість очам, і пиха життєва — це не від Отця, а від світу. Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває!» (1 Івана 2:15-17).

Акосмізм сповна розкрився в індійській філософії (веданті); елементи акосмізму виявилися в гностицизмі, неоплатонізмі.

Література

  1. Попов В. Акосмічний бунт античного гнозису та проблеми сучасної західної ідентичності // Схід. 2010. № 5 (105). С. 116-119.
  2. Попов В.Ю. Чотири навігації давньогрецького духу // Філософські обрії. 2012. № 27. С. 13-24.

Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю:
Харьковщенко Є. А. Акосмізм // Велика українська енциклопедія. URL: http://vue.gov.ua/Акосмізм (дата звернення: 17.08.2019).