Адаптація культурна

Адаптація культурна

Адапта́ція культу́рна (лат. adaptatio — пристосування, від adaptare — пристосовувати) — процес і результат свідомого пристосування людської спільноти, соціальної групи чи індивіда до інокультурного середовища задля гармонійного співіснування. Культурну адаптацію зазвичай проходять національні меншини; мігранти і біженці; особи, що працюють за кордоном та ін.

Характеристика

Механізми

Культурна адаптація відбувається як складний процес набуття сумісності з інокультурним середовищем. Культурна адаптація асоційована із соціалізацією; інтеріоризацією норм і цінностей, способів предметної діяльності, форм соціальної взаємодії; набуттям нової культурної ідентичності більшою чи меншою мірою. В основі процесу культурної адаптації закладений принцип комплементарності — взаємодоповнення життєвих настанов і стереотипів поведінки. Культурна адаптація передбачає, що суб’єкт позитивно ставиться до іншої культури, охоче навчається жити й діяти за її правилами при збереженні власної культурної ідентичності; в цьому вона відрізняється від асиміляції. Тож культурна адаптація зрушується самовизначенням суб’єкта, який коригує звичні стереотипи і норми, моделі поведінки, способи соціальної організації та регуляції — модернізує власну картину світу.

Культурна адаптація — це не тільки безпосереднє опанування певних знань, а й вироблення критичного ставлення до сприйнятих цінностей. Тож ідентифікуючи себе як органічну частину нового етнічного об’єднання, суб’єкт не втрачає здатності порівнювати, категоризувати спільне й відмінне тощо. Ідеальний результат культурної адаптації — людина мультикультуральна, яка синтезує практики і цінності двох культур.

Процеси культурної адаптації регулюються різноманітними соціокультурними механізмами: моральними, правовими, релігійними, політичними, економічними тощо. Зокрема, культурна адаптація реалізується завдяки функціонуванню таких інституціональних структур, як культурно-освітні товариства, освітні та культурні установи, мовні курси, земляцтва тощо.

Функціональний опис

Процес культурної адаптації — це перехід від ознайомлення з новим культурним простором до стану комфортного існування в ньому, здатності жити й працювати за його канонами. Хоч культурна адаптація урухомлюється бажанням і готовністю суб’єкта пізнавати й засвоювати чужу культуру, вона може мати стресогенний перебіг через мовний бар’єр, релігійні переконання, національні традиції тощо. Згідно з теорією культурного шоку і так званою V-кривою, культурна адаптація має три основні етапи:

1) Початковий етап. Позначений ентузіазмом, хвилюванням, сподіваннями. Етап може розпочинатися ще до безпосереднього контакту з новим культурним середовищем. Зазвичай цей стан триває кілька тижнів.

2) Культурний шок. Перше хвилювання спадає — розпочинається адаптаційний стрес. Типові симптоми: почуття розгубленості, самотності, смутку, дратівливість, гнів, ностальгія за минулим.

3) Період відновлення і стабілізації. Суб’єкт поступово набуває внутрішньої рівноваги, здатності сприймати нову культуру, мову (див. Адаптація лінгвокультурна), місцевий час, клімат, особливості їжі, у нього виникає нове коло спілкування. Суб’єкт позбавляється відчуття маргінальності, комплексів, інтегрується в місцеву культуру, відчуває оптимізм, упевненість, задоволеність своїм становищем. У культурних патернах (комплексах цінностей, стереотипів, поведінкових моделей, норм) суб’єкта з’являються відносно стабільні зміни. Унаслідок набуття нового культурного досвіду він або частково втрачає колишні культурні патерни, або оновлює, трансформує їх. На цьому етапі формується усвідомлення приналежності до нової культури, емоційний зв’язок із нею.

Етап «поворотної» адаптації. Деякі дослідники виокремлюють також етап «поворотної» адаптації: відчуття втрати звичного культурного середовища повертається, що може траплятися внаслідок «пересичення» чужою культурою.

Перебіг і загальна тривалість культурної адаптації в кожному конкретному випадку залежать від того, наскільки суб’єктові складно пристосуватися до нової культури. Культурну адаптацію переживають легше і швидше люди молодого віку, неодружені, котрі мають вищу освіту, товариські, схильні до аналізу і пізнання, з гнучким мисленням.

Значення

Культурна адаптація — один із чинників культурогенезу, історичної динаміки культури, появи інновацій, інших соціокультурних процесів. Вона є основою для збереження національних традицій, культурних трансмісій, адже через її систему відбувається етнізація залучених суб’єктів, формування в них якостей, тотожних особливостям даної національної спільноти.

Література

  1. Кавалеров А. І., Бондаренко А. М. Соціальна адаптація: феномен і прояви: Монографія. Одеса, 2005.
  2. Михальченко М. І., Шайгородський Ю. Ж., Шевченко О. К. та ін. Адаптація України до переходу світ-системи від одно- до багатополюсності: аналіт. доп. / За ред. М. Михальченка. Київ, 2012.
  3. Донбас в етнополітичному вимірі. Київ, 2014.

Автор ВУЕ

С. В. Оборська

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Оборська С. В. Адаптація культурна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Адаптація культурна (дата звернення: 20.09.2020).

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ