Абгінаваґупта

Абгінаваґупта

Абгіна́ваґупта (санскрит Abhinavagupta; бл. 950, Кашмір — бл. 1015–1025, Кашмір) — релігійний філософ та естет, теоретик літератури та мистецтва, драматург, музикант, поет, теолог і логік, один із найяскравіших представників кашмірського шіваїзму.

Абгінаваґупта

(Abhinavagupta)

Рік народження бл. 950
Місце народження Кашмір
Рік смерті бл. 1015–1025
Місце смерті Кашмір
Напрями діяльності теологія, філософія, літературознавство, драматургія, мистецтво, логіка, поезія
Традиція/школа кулу, шіваїзм

Життєпис

Народився у сім’ї вчених і містиків. Мати Абгінаваґупти померла, коли йому було два роки. Ранню смерть своєї матері Абгінаваґупта пізніше розцінив як позитивну обставину. Після смерті дружини батько Абгінаваґупти вів аскетичний спосіб життя і багато часу приділяв вихованню дітей. Він став першим учителем свого сина.

«Абгінаваґупта» — це не власне ім’я, а титул, який означає «компетентність та авторитетність». Дослідники творчості Абгінаваґупти також вказують на такі можливі тлумачення його імені: «захищений похвалами», «бути пильним», «новий».

Діяльність

Абхінавагупта присвятив життя науці, літературі, навчанню учнів.

У його творчості виділяють 3 основні періоди:

1) присвячений узагальненню ритуальної практики кашмірського шіваїзму;

2) написанню праць із естетики та поетики;

3) написанню філософських праць, у яких Абгінаваґупта намагався синтезувати ідеї двох головних шкіл кашмірського шіваїзму — спанда та пратьябгіджня.

В основі вчення Абгінаваґупти — уявлення про космічний союз двох сутностей (двох аспектів однієї і тієї ж неподільної сутності), які персоніфіковані в образі Шіви та його коханої Шакті.

Був головним учителем школи кулу («велика сім’я», «шляхетна каста», «клан»). Представники школи намагалися стати абсолютними володарями своїх думок і відчуттів через подолання всіх страхів і сумнівів, щоб серце їх стало чистим і вільним від бажань.

Залишив 35 завершених творів: про керівництво з виконання релігійних ритуалів, релігійні гімни, праці з філософії та естетики тощо. Здатність Абгінаваґупти прояснювати значення стародавніх текстів через застосування логіки і через власний досвід релігійної практики допомогла спопуляризувати кашмірський шіваїзм.

Головні праці: «Тантралока» — своєрідна енциклопедія кашмірського шіваїзму, «Тантра-сара» та ін.

У трактаті «Абгінавабгараті», що присвячений проблемам теорії драми та естетики, Абгінаваґупта пояснив важливу для індійської філософії теорію раси через духовний досвід. Розглядав расу як посередника між звичайним життєвим досвідом і трансцендентним духовним і показав можливість його реалізації. Раса, згідно з «Абгінавабгараті», — це естетичний досвід, що міститься у свідомості; є досвідом свідомості. Абгінаваґупта визначає расу як єднальну ланку між реальним життям і містикою. Естетична насолода, викликана расою, пов’язана з процесами переживання і співпереживання, покладається в основу естетичного сприйняття. Вона супроводжується так званим відпочинком свідомості або почуттям естетичного задоволення. Кульмінація естетичної насолоди, або ж естетичний катарсис призводить до стану блаженства, позначеного в індивідуальній традиції терміном «ананда», властивого естетичним й містичним досвідам. Таким чином, естетичний досвід раса можна визначити як вид духовної діяльності, при якому суб’єкт-реципієнт переживає універсальні емоції під час сприймання естетичного об’єкта. Це призводить до трансформації його свідомості в результаті отримання естетичної насолоди і є причиною блаженства ананди.

Абгінаваґупта здійснив систематизацію тантричної йоґи — напрямку крама («поступовість» сходження божественних енергій), каула (тантричний еротичний ритуал) і пара (шанування «найвищої» богині).

Праці

  • An Introduction to Tantric Philosophy: The Paramarthasara of Abhinavagupta with the Commentary of Yogaraja (Routledge Studies in Tantric Traditions). 1st ed. New York ; London : Routledge, 2015. 480 p.

Література

  1. Смирнова А. И. Индийский храмовый танец : традиция, философия, легенды. Киев : [б. и.], 2009. 120 c.
  2. Исаева Н. B. Искусство как проводник. Кашмирский шиваизм. Абхинавагупта и Кшемараджа (в сравнении с некоторыми паратеатральными опытами современности). Санкт-Петербург : Изд-во РХГА, 2014. 304 c.

Автор ВУЕ

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ