Ювілейні роки

Ювіле́йні роки́, святі роки — торжества Католицької церкви, приурочені до визначених дат літочислення та пов’язані з особливими умовами надання повного відпущення гріхів, цінностями прощення та примирення.

Уперше Святий рік відзначили 1300 за буллою Папи Римського Боніфація VIII. У подальшому їх мали святкувати кожні 100 років (на початку нового століття). За папи Климента V вирішено святкувати ювілеї що п’ятдесят років, згодом — кожні 33 роки (на спомин про земне життя Ісуса Христа).

За постановою папи Павла ІІ (1470) ювілейні роки мали відзначати ще частіше — раз на 25 років (від 1475), щоби кожне нове покоління змогло взяти участь у ювілеї. Так виникла традиція святкувати Ювілейний рік на початку кожної чверті століття.

Католицька церква пов’язує з ювілейними роками повне відпущення гріхів (див. Індульгенція), яке здійснюють у визначених головних церквах м. Рима і провінцій. Звідси — масове паломництво вірян до римських святинь. Урочистий церемоніал ювілею передбачає розмуровування «Святих дверей» в кожній з чотирьох великих базилік, які паломники мають відвідати (традиційно двері в соборі Святого Петра відчиняє особисто папа). Черговий Ювілейний рік Надії розпочався 24 грудня 2024.

Понтифіки встановлювали також і додаткові, позачергові ювілейні роки. Так, папа Франциск ініціював проведення позачергового Ювілейного року (з 08.12.2015 до 20.11.2016), який присвятив Божественному милосердю.