Франсіско Хав'єр

Франсі́ско Хав’є́р (Франциско Ксав’єр; ісп. Francisco (de) Javier; повне родове ім’я — Франсіско де Хассо-і-Аспіліквета, ісп. Francisco de Jasso y Azpilicueta), Франсуа Ксав’є (фр. François Xavier), Франциск Ксаверій (лат. Franciscus Xaverius; 07.04.1506, м. Хав’єр, тепер автономна спільнота Наварра, Іспанія — 03.12.1552, о. Шанчуань, тепер пров. Гуандун, Китай) — релігійний діяч, співзасновник ордену єзуїтів і соратник Ігнатія де Лойоли, місіонер у країнах Сходу, святий Католицької церкви.

Франсіско Хав'єр (Francisco Javier)
Справжнє ім’я	Франсіско де Хассо-і-Аспіліквета
Народження	07.04.1506
Місце народження	Хав'єр
Смерть	03.12.1552
Місце смерті	Гуандун
Місце поховання	Гоа
Місце діяльності	Франція, Індія, Індонезія, Японія
Напрями діяльності	місіонерство, проповідництво, переклад
Традиція/школа	єзуїти

Життєпис і діяльність

Родовий замок Хав'єра у Наваррі, Іспанія

Помилка створення мініатюри:

Смерть св. Франсіско Хав'єра. Художник Ф. Гоя, 1770-ті

Походив із аристократичної сім’ї басків; народився в родовому замку Хав’єр. Батько був доктором Болонського університету, головою Королівської ради Наварри.

Від 1525 вивчав право і теологію в Колежі Сент-Барб у Парижі, де 1529 познайомився і здружився з Ігнатієм Лойолою. Після здобуття ступеня магістра мистецтв (1530) деякий час викладав філософію в Колежі де Бове. Спільно з групою товаришів-однодумців склав 1534 чернечі обітниці, заприсягнув присвятити своє життя Богові й Церкві, що започаткувало орден Товариства Ісуса (єзуїтів).

У листопаді 1536 рушив до м. Венеції, ніс служіння у лікарнях. 1537 висвячений тут на священника. Наступного року відбув до м. Рима, 1538–1539 разом зі сподвижниками брав участь у підготовчих зібраннях із заснування ордену. 1540, на прохання короля Португалії Жуана III Благочестивого, призначений на місію євангелізації Ост-Індії, 1541 — папським легатом (і одночасно представником Португальської корони) на Далекий Схід. У квітні 1541 вирушив з місією на Гоа — центр португальських володінь в Індії, куди дістався 06.05.1542 після небезпечного і виснажливого плавання.

Провадив душпастирську діяльність у Західній Індії (1542–1544), зокрема на о. Цейлон (тепер Шрі-Ланка) та п-ові Малакка; Молуккських островах (1546–1547, тепер Індонезія) і в Японії (1549–1551). Усюди вивчав місцеві мови, навертав тубільне населення у католицизм, засновував релігійні громади, місії. Переклав малайською католицький катехизис (опубліковано 1557), готував кадри духовенства з місцевого населення. Від 1549 опановував японську мову, переклав японською «Тлумачення основ віри» та короткі тексти для катехизації.

На початку 1552 повернувся в Гоа, планував місіонерську подорож у Китай. Помер, виснажений хворобами і кліматом, поблизу берегів Китаю.

Визнання

Уславлений як «апостол Сходу», «апостол Індії та Японії». Агіографічні джерела (особливо численні в кін. 16 — на поч. 17 ст.) характеризують Франциска Ксаверія як найуспішнішого місіонера (за кількістю навернених) від часів апостола Павла, описують його виняткове подвижництво і «апостольську ревність», здійснені чудеса. Поряд із тим у церковній історії діяча вважають фундатором нових форм місіонерства, базованих на ґрунтовному знанні місцевих культур, адаптації католицької літургії та ін. релігійних практик до місцевих традицій.

Беатифікований 1619 папою Павлом V, канонізований 1622 (разом із Ігнатієм Лойолою) папою Григорієм XV. Проголошений святим покровителем Наварри (1624). День вшанування святого в Католицькій церкві — 3 грудня (у цю ж дату щорічно святкують День Наварри).

1927 папським декретом Пія ХІ проголошений співпокровителем усіх зарубіжних католицьких місій. Вшанований різними чернечими конгрегаціями, церковними братствами, які здійснюють місіонерську, євангелізаційну, просвітньо-виховну діяльність. Святого Франсіско Хав’єра також вважають патроном Австралії, Борнео, Китаю, Індії, Гоа, Японії, Нової Зеландії та всіх, хто подорожує морем.

Образ святого був надзвичайно популярним у мистецтві, як західноєвропейському, так і східному, як релігійно-церковному, так і світському. Традиційно Хав’єра зображують у чернечому єзуїтському вбранні, часом із морськими атрибутами (морськими мушлями, крабом), з хрестом, у момент благословення, проповіді, видінь. До його образу зверталися художники А. ван Дейк, А. Рейносо (1610–1641; Португалія), Ф. де Гоя, П. П. Рубенс, Б. Е. Мурільйо та ін. Скульптуру діяча встановлено на монументальному ансамблі, присвяченому Великим географічним відкриттям у м. Лісабоні, у південній частині Карлового мосту в м. Празі (скульптор Ф. М. Брокофф) та ін. На його честь написав музичні твори М.-А. Шарпантьє (1688, 1690).

Мощі святого від 1553 спочивають у базиліці Бон-Жезуш у Старому Гоа; права рука, якою Хав’єр благословляв і хрестив новонавернених, з 1614 зберігається у соборній церкві Товариства Ісуса — Іль-Джезу в Римі. Місця народження, перебування, смерті, поховання Хав’єра, зберігання його мощей є важливими центрами паломництва.

У м. Хав’єрі діють музей діяча і базиліка, відновлено його родовий замок (тепер у власності ордену єзуїтів).

Ім’ям діяча названо чисельні заклади освіти, серед яких: Університет Ксав’єра в Цинциннаті (шт. Огайо, США), Хав’єріанський папський університет у Боготі (Колумбія), Університет Святого Франциска Ксав’єра в Антігоні (шт. Нова Шотландія, Канада), Інститут Св. Франциска у Малацці (Малайзія), коледжі Св. Франциска у Мумбаї, Колкаті (обидва — Індія), Ліверпулі (Велика Британія), Гонконгу, Ксаверіанський коледж у м. Манчестері (Велика Британія) тощо, а також школи різного рівня.

Імена Хав’єр, Франсіско-Хав’єр є поширеними чоловічими іменами в Іспанії та іспаномовних країнах.

Джерела

The Letters and Instructions of Francis Xavier / Transl. by M. J. Costolloe, SJ. Saint Louis : Institute of Jesuit Sources, 1992. 488 р.

Література

Brodrick J. Saint Francis Xavier (1506–1552). New York : Wicklow Press, 1952. 548 р. URL: https://archive.org/details/saintfrancisxavi0000brod_v9w7
Schurhammer G. Francis Xavier: His Life, His Times : in 4 vol. / Trans. from germ. by M. J. Costelloe. Roma : The Jesuits Historical Institute, 1973‒1982.
Ellis R. R. «The Best Thus Far Discovered»: The Japanese in the Letters of Francisco Xavier // Hispanic Review. 2003. Vol. 71 (2). Р. 155–169.
Neill S. A History of Christianity in India: The Beginnings to AD 1707. Cambridge : Cambridge University Press, 2004. 584 р.
Fontana B. L. A Gift of Angels: The Art of Mission San Xavier del Bac. Tucson : The University of Arizona Press, 2010. 352 р.
Pinch W. R. The Corpse and Cult of St. Francis Xavier, 1552–1623 // Engaging South Asian Religions: Boundaries, Appropriations, and Resistances / Ed. by M. Schmalz, P. Gottschalk. New York : State University of New York Press, 2011. Р. 113‒132.
Richardt A. Saint François-Xavier: le missionnaire. Paris : Elidia, 2022. 198 p.
Святий Франциск Ксаверій, пресвітер // CREDO. 2024. URL: https://credo.pro/2024/12/54845

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Франсіско Хав'єр // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Франсіско Хав'єр (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 23.07.2025