Фліш

Фліш (від нім. fliessen — текти, розтікатись) — серія осадових гірських порід теригенної (рідше вулканогенно-теригенної) геологічної формації, що характеризує певний період розвитку седиментаційного басейну.

Фліш

Зміст

1 Історична довідка
2 Характеристика
3 Походження. Поширення
4 Література
5 Автор ВУЕ

Історична довідка

1827 назву породи впровадив геолог Б. Штудер (1794–1887; Швейцарія) для опису скельних утворень долини Симменталь та долини р. Саріну у Швейцарських Альпах.

Характеристика

Для флішу характерним є ритмічне чергування декількох літологічних (див. Літологія) шарів. Гранулометричний (див. Гранулометрія) склад таких прошарків зменшується від підошви до покрівлі і не залежить від їхнього мінералогічного складу (т. з. градаційна текстура). Типовий фліш складають так звані цикли Боума (названі за прізвищем седиментолога А. Боума; Нідерланди): прошарок гравеліту вгору за розрізом послідовно переходить у пісковик — алевроліт — аргіліт.

Походження. Поширення

Фліш утворюється, як правило, в глибоководних басейнах у зонах материкового схилу і його підніжжя. Циклічність (ритмічність) флішу зумовлена особливостями осадонакопичення — мулистими потоками, що виникають періодично. Існують дві версії утворення флішу:

глибоководна (викликана турбідними течіями);
мілководно-морська і дельтова.

Фліш виявлено у шарах протерозою, палеозою (карбоновий фліш в Уральських горах), мезозою (тріасовий фліш у Кримських горах, юрський і крейдовий на Кавказі і в Альпах) та кайнозою (палеогеновий фліш у Карпатах). До флішу бувають приурочені поклади нафти і мінеральних вод.

Карбонатний фліш та напівфліш (субфліш) використовують як цементну сировину.

Література

Jaroszewski W., Marks L., Radomski A., Słownik geologii dynamicznej. Warszawa : Wydawnictwa Geologiczne, 1985. 310 p.
Hsü K., Briegel U. Geologie der Schweiz. Basel : Birkhäuser, 1991. P. 65–67.
Einsele G. Sedimentary Basins: Evolution, Facies, and Sediment Budget. 2nd ed. Berlin : Springer, 2000. P. 210–211.
Labhart T. P. Geologie der Schweiz. 7th ed. Bern : Ott Verlag, 2005. P. 64.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.