Гранулометрія

Гранулометрі́я (від лат. granulum — зернятко і ...метрія), гранулометричний аналіз — визначення відсоткового вмісту різних за величиною зерен або їхньої кількості в гірських породах, ґрунтах і штучних матеріалах.

Характеристика

Методи гранулометричного аналізу

Методи визначення вмісту частинок різного розміру (розмірних фракцій або класів крупності) обумовлюються діапазоном їхньої крупності та частково галуззю застосування.

Мікроскопічний аналіз та підрахунок розмірних фракцій у шліфі породи застосовують для визначення крупності найдрібніших частинок, які піддаються броунівському руху у рідкому середовищі.

Седиментаційний аналіз [(див. Седиментація (у геології)] використовують для фракцій, здатних осідати у рідині під дією гравітаційних (див. Гравітація) чи відцентрових сил.

Для грубодисперсних систем із розміром частинок 10−2−10−4 см аналіз проводять у гравітаційному полі, для високодисперсних систем із розміром частинок менше 10−4 см — у полі відцентрових сил.

У практиці збагачення корисних копалин його найчастіше застосовують для матеріалів крупністю 5–50 мкм. Сучасні прилади і пристрої для седиментаційного аналізу повністю автоматизовані і комп’ютеризовані.

Ситовий аналіз — визначення гранулометричного складу подрібнених матеріалів просіюванням через набір стандартних сит з отворами різних розмірів; застосовують для крупніших фракцій. У вітчизняній практиці — для дослідження матеріалів крупністю від 150–200 мм до 0,074 (0,043) мм. Для ситового аналізу використовують контрольні сита із металевих або синтетичних сіток із квадратними отворами.

Достовірність характеристики матеріалу за крупністю залежить від маси проби, способу її відбору і точності ситового аналізу. Залежно від потрібної точності та вологості матеріалу ситовий аналіз можуть виконувати сухим або мокрим способами.

Значення

Застосовують у геології, гірництві, зокрема, збагаченні корисних копалин, ґрунтознавстві, технології будівельних матеріалів, бурінні та інших галузях науки та техніки. При цьому використовують різні класифікації і шкали класів (фракцій) крупності; класи зазвичай позначають у міліметрах, тонкі класи – у мікрометрах.

Література

  1. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  2. Папушин Ю. Л., Смирнов В. О., Білецький В. С. Дослідження корисних копалин на збагачуваність. Донецьк : Східний видавничий дім, 2006. 344 с.
  3. Stieß M. Mechanische Verfahrenstechnik : in 2 bd. Berlin : Springer, 2009. Bd. 1. 500 p.
  4. Ahmad O., Debayle J., Pinoli J. A Geometric-Based Method for Recognizing Overlapping Polygonalshaped and Semi-Transparent Particles in Gray Tone Images // Pattern Recognition Letters. 2011. Vol. 32 (15). P. 2068–2079.
  5. Младецький І. К., Пілов П. І., Левченко К. А. та ін. Випробування і контроль процесів збагачення корисних копалин. Дніпро : Журфонд, 2019. 204 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Гранулометрія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гранулометрія (дата звернення: 30.11.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
13.10.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ