Ураноспініт

Ураноспініт
Клас мінералу	арсенати
Колір	лимонно-жовтий, сіро-зелений, зрідка зональний
Форма кристалів	таблитчаста
Сингонія	тетрагональна
Твердість	2, 0–3, 5
Густина	7, 20–7, 65 г/см3
Радіоактивність	радіоактивний, рідкісний

Ураноспіні́т (нім. Uranospinit, від нім. Uran — Уран і грец. σπίνος — чиж) — мінерал, водний ураноарсенат кальцію шаруватої будови групи уранових слюдок.

Історична довідка

Мінералог А. Вайсбах (1833–1901; Німеччина) 1871 уперше виявив мінерал у Рудних горах поблизу м. Шнеберга (земля Саксонія, Німеччина), 1873 описав і дав йому назву (ймовірно, пов’язану з подібністю кольорів мінералу та жовто-зеленого оперення птаха). Типовий зразок ураноспіріту з місця першої знахідки експонують у Музеї мінералогії та геології в м. Дрездені та Фрайберзькій гірничій академії.

Характеристика

Хімічна формула: Ca[UO₂|AsO₄]₂•10H₂O.

Хімічний склад (%): CaO — 5,4; UO₃ — 55,11; As₂O₅ — 22,14; H₂O — 17,35.

Сингонія тетрагональна. Дитетрагонально-дипірамідальний вид. Кристали таблитчасті. Утворює зростки з цейнеритом.

Густина — 3,0–3,45 г/см³.

Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 2,0–3,5.

Колір лимонно-жовтий, сіро-зелений, зрідка зональний.

Асоціації: цейнерит, ураносферит, кренерит, трегерит, отеніт, торберніт, метаураноцирцит, уранофан, вальпургіт, асельборніт та інші уранові мінерали.

Різновиди

Виокремлюють:

• α-ураноспініт і β-ураноспініт (зайві назви ураноспініту);
• ураноспініт водневий — формула (H₃O)₂[UO₂|AsO₄]₂•8H₂O);
• ураноспініт натріїстий — формула (Na, Ca)₂[UO₂(As, P)O₄]₂•(5-10)H₂O).

Походження. Розташування родовищ

Утворюється внаслідок вивітрювання мінералів урану та арсену (уранініту) у зоні окиснення гідротермальних та осадових родовищ урану.

Вторинний мінерал із родовищ урану в Німеччині (копальня «Білий олень» у Саксонії, гори Шварцвальд у землі Рейнланд-Пфальц). Локації у США: штати Юта, Колорадо, Аризона. Також знайдений на Півдні Австралії, в Узбекистані, Ірані.

Література

1. Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wiley, 1944–1946.
2. Лазаренко Є. К., Винар О. М. Сильвін // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
3. Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: https://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/Uranospinite.pdf
4. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
5. Ураноспініт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Ураноспініт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ураноспініт (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.12.2024