Тимченко, Олександр Олександрович
Ти́мченко, Олекса́ндр Олекса́ндрович (18.02.1999, с. Чемужівка, тепер Чугуївського району Харківської області, Україна — 26.02.2022, с. Трьохізбенка Щастинського району Луганської області, Україна) — військовослужбовець, молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, Герой України (2022, посмертно).
|
Тимченко, Олександр Олександрович | |
|---|---|
| Народження | 18.02.1999 |
| Місце народження | Чемужівка, Чугуївський район, Харківська область |
| Смерть | 26.02.2022 |
| Місце смерті | Трьохізбенка, Щастинський район, Луганська область |
| Місце діяльності | Україна |
| Напрями діяльності | військова справа |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Відзнаки | Герой України |
| Ордени | Золота Зірка; За мужність III ст. |
Життєпис
Проходив військову службу за контрактом у бригаді оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука Національної гвардії України у селищі Гостомель Бучанського району Київської області. У 22 роки отримав сержантське звання, понад рік обіймав посаду командира відділення.
З лютого по квітень 2020 виконував бойові завдання в зоні проведення операції Об’єднаних сил у районі Світлодарської дуги в Донецькій області.
23.02.2022 був терміново передислокований у Луганську область у складі військового оперативного резерву бригади. Від початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну 24.02.2024 долучився до відбиття ворожих атак поблизу с. Трьохізбенки.
Подвиг
26.02.2022 велика військова колона ворожої бронетанкової техніки стала наближатися до зруйнованого мосту через р. Сіверський Донець з боку окупованого м. Лимана Краматорського району Донецької області. О. Тимченко був командиром групи прикриття. Здалеку помітив ворожі бронетранспортери (БТР), що рухалися за танками. Гвардієць чергами з автомата пробив колеса однієї з бойових машин та зупинив її, прийняв рішення підповзти ближче до техніки, влучно кинув гранату, підірвавши БТР із ворожою піхотою.
На полі бою отримав несумісні з життям поранення. Ціною власного життя врятував побратимів та під щільним обстрілом, маючи при собі лише стрілецьку зброю і гранати, знищив військову техніку та живу силу окупантів.
У нього залишилися дружина і батьки.
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня (2022, посмертно).
За особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (25.03.2022, посмертно).
Джерела
- Про відзначення державними нагородами України: Указ Президента України № 79/2022 від 28 лютого 2022 р. // Президент України. 2022. URL: https://www.president.gov.ua/documents/792022-41445
- Про присвоєння звання Герой України: Указ Президента України № 167/2022 від 25 березня 2023 р. // Президент України. 2022. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1672022-41809
Література
- Коваленко С. Останній подвиг Олександра Тимченка дав змогу батальйонам вийти з оточення // АрміяInform. 2022. URL: https://armyinform.com.ua/2022/09/30/ostannij-podvyg-oleksandra-tymchenka-dav-zmogu-bataljonam-vyjty-z-otochennya/
- Лугіна М. Зміївщина прощається з загиблим героєм Олександром Тимченком // Зміїв. 2022. URL: https://zmiiv.com.ua/zmiyivshhyna-proshhayetsya-s-zagyblym-geroyem-oleksandrom-tymchenko/
- Тимченко Олександр Олександрович // Герої МВС: 200 днів війни. Київ : ДП «Інфотех», 2022. С. 29. URL: https://mvs.gov.ua/upload/1/2/9/3/2/6/ts5yo2JuhJO6xE0Ju4JKotrKN5gpce8DeHcE0Ar0.pdf
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Тимченко, Олександр Олександрович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Тимченко, Олександр Олександрович (дата звернення: 23.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.08.2024