Тельнов, Євгеній Львович

Тельно́в, Євге́ній Льво́вич (20.11.1961, м. Кіровоград, тепер м. Кропивницький Кіровоградської області, Україна — 15.02.2015, с. Широкине, тепер Маріупольського району Донецької області, Україна; похований 26.02.2015 у рідному місті) — підприємець, доброволець, військовослужбовець, учасник російсько-української війни на етапі антитерористичної операції на Сході України (АТО), Герой України (2017, посмертно).

Тельнов, Євгеній Львович
Народження	20.11.1961
Місце народження	Кропивницький
Смерть	15.02.2015
Місце смерті	Широкине
Місце поховання	Кропивницький
Напрями діяльності	підприємництво, військова справа

Відзнаки
Відзнаки	Герой України, Народний Герой України
Ордени	Золота Зірка, «За мужність» III ступеня

Життєпис

Навчався в загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів № 17 у м. Кіровограді (тепер Комунальний заклад «Фортечна гімназія Кропивницької міської ради»).

1981–1982 проходив строкову службу зв’язківцем у 472-му конвойному полку внутрішніх військ у м. Києві.

Після звільнення в запас працював токарем та лаштувальником верстатів на Кіровоградському заводі радіовиробів. Навчався заочно 1984–1987 у Кіровоградському інституті сільськогосподарського машинобудування (тепер Центральноукраїнський національний технічний університет) за спеціальністю «Обробка металів різанням».

1991–1992 працював інструктором зі спорту при Товаристві сприяння обороні України. Згодом займався підприємницькою діяльністю, зокрема продажем будматеріалів.

Із початком російської агресії проти України закрив підприємство та уклав 10.06.2014 контракт на проходження служби у військовому резерві Національної гвардії України (далі — НГУ), був зарахований до батальйону спеціального призначення «Донбас».

У квітні 2014 пройшов місячний курс підготовки на базі навчального центру НГУ «Нові Петрівці» біля м. Києва. Позивний «Усач».

Від 13.07.2014 виконував завдання у зоні АТО, зокрема у містах Артемівську (тепер Бахмут) Донецької області, Попасній Луганської області. 24.08.2014 в м. Іловайську Донецької області отримав уламкове поранення у ліву руку. Згодом продовжив службу.

Загинув 15.02.2015. У зв’язку з бойовими діями його тіло змогли забрати через 5 днів після загибелі.

Подвиг

29.08.2014 біля с. Червоносільського (тепер Іловайської міської громади Донецького району) Тельнов разом із бійцями О. Федорченком (позивний «Брест») та А. Горбенком («Бугор») знищили два ворожі танки Т-72Б3 шостої танкової бригади Росії та дві бойові машини десанту. Після бою Тельнов оприлюднив власні унікальні фото- і відеоматеріали про дії регулярних частин російської армії у війні на Сході України.

15.02.2015 у складі групи «Донбас» проводив зачистку в с. Широкиному біля м. Маріуполя на Донеччині. Потрапив у засідку і під шквальним вогнем окупантів Тельнов урятував тяжко пораненого побратима В. Аверіна (позивний «Авер»). Під час перевірки підбитого українського бронетранспортера отримав смертельне поранення.

Нагороди та відзнаки

Маркований конверт «Укрпошта»

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (25.03.2015, посмертно).

Почесна громадська відзнака «Народний Герой України» (01.10.2016, посмертно).

За виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (27.03.2017, посмертно).

Меморіалізація

У м. Кропивницькому на честь Тельнова 21.08.2015 встановлено меморіальну дошку на фасаді будівлі школи № 17, у якій він навчався; перейменовано центральну вулицю (19.02.2016).

У Центральному музеї НГУ та Кіровоградському обласному краєзнавчому музеї створено експозиції, присвячені Тельнову.

На його честь випущено художній маркований конверт із серії «Героям Слава!» («Укрпошта», 2015).

У пам’ять про Тельнова проводили змагання серед гранатометників НГУ (05.07.2016).

Його портрет вміщено на меморіалі «Стіні пам’яті полеглих за Україну» в м. Києві (секція 6, ряд 8, місце 24).

Пам'яті солдата батальйону Нацгвардії «Донбас» Євгенія Тельнова, який загинув в АТО.
Джерело: ютуб канал «Національна гвардія України».

Цитата

Заступник командира 4-ї роти батальйону спеціального призначення «Донбас» (2014) Ігор Камінський: «Євгеній Тельнов відзначався неймовірною хоробрістю. Навіть на бойові операції виїжджав без бронежилета, казав, що заважає, коли треба швидко пересуватися на полі. Солдат, а виконував обов’язки командира взводу — на той час це була звична практика у нас в батальйоні. Далеко не кожний офіцер міг у бойовій обстановці керувати підрозділом, не за кожним пішли би люди. За Тельновим — ішли. І він до останніх хвилин свого життя виправдовував цю довіру».
Цит. за: Герої України НГУ // Національна гвардія України. URL: https://ngu.gov.ua/?page_id=39496

Додатково

Після виходу з-під м. Іловайська на Донеччині (31.08.2014) до м. Курахового Тельнов отримав відпустку. Провів її у м. Кіровограді, балотуючись на дострокових виборах до Верховної Ради України у мажоритарному окрузі № 100. У своїй програмі обіцяв прозору та адресну підтримку захисників України та їхніх родин, допомогу волонтерам, підвищення обізнаності та патріотичного духу громадян, реформу органів виконавчої влади, відмову від депутатської недоторканості. На виборах не переміг.

Джерела

Про відзначення державними нагородами України військовослужбовців Національної гвардії України: Указ Президента України № 176/2015 від 25 березня 2015 р. // Президент України. 2015. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1762015-18689
Про присвоєння Є. Тельнову звання Герой України: Указ Президента України № 81/2017 від 27 березня 2017 р. // Президент України. 2017. URL: https://www.president.gov.ua/documents/812017-21570

Література

Степанова О. Евгений Тельнов: «Нужно идти и делать!» // Украина Центр. 2014. URL: https://old.uc.kr.ua/telnov/
Бутусов Ю. Чи гідний Євген Тельнов — доброволець Нацгвардії, який встановив рекорд із знищення російської бронетехніки в одному бою в ході війни, звання Герой України (посмертно)? // Цензор.Нет. 2016. URL: https://censor.net/ua/r383564
Ясинська В. Доброволець «Донбасу» про «Усача» : Дуже шкодую зараз, що поруч немає Жені // Гречка. 2016. URL: https://gre4ka.info/interv-iu/dobrovolets-donbasu-pro-usacha-duzhe-shkoduyu-zaraz-shcho-poruch-nemae-zheni/
Ковальова А., Добрань А. Мій син загинув, інших смертей не хочу // Суспільне. 2021. URL: https://suspilne.media/kropyvnytskiy/159356-mij-sin-zaginuv-insih-smertej-ne-hocu-mama-evgenia-telnova-z-kropivnickogo-rozpovila-pro-sina/
Медьник П. Піхотинець «Усач» з двома побратимами проти танків… // Голос України. 2023. URL: http://www.golos.com.ua/article/368190
Герої України НГУ // Національна гвардія України. URL: https://ngu.gov.ua/?page_id=39496
Тельнов Євгеній Львович // Український меморіал. URL: https://ukraine-memorial.org/ua/biography/telnov-evgeniy-lvovich/
Тельнов Євгеній Львович («Усач») // Книга пам’яті полеглих за Україну. URL: https://memorybook.org.ua/22/telnov.htm

Автор ВУЕ

Центр досліджень воєнної історії Збройних Сил України

Покликання на цю статтю: Центр досліджень воєнної історії Збройних Сил України Тельнов, Євгеній Львович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Тельнов, Євгеній Львович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.05.2024