Страстотерпництво

Страстоте́рпництво — християнський принцип, згідно з яким вірянин має наслідувати приклад Христа тим, що добровільно, покірно й незлостиво терпітиме насильство, страждання («страсті»), підступи як спокуту за гріхи. У православ’ї та католицизмі страстотерпництво вважається правдивим шляхом досягнення святості. У Давній Русі першими святими-страстотерпцями визнані князі Борис і Гліб.
Див. також Страстотерпець.