Сотер

Соте́р (грец. σωτήρ — рятівник, визволитель) — багатозначний термін, епіклеса рятівників, спасителів:

1) у давньогрецькій міфології — епітет Зевса, а також багатьох інших богів (Аполлона, Аїда, Асклепія, Афіни, Гермеса, Діоніса, Посейдона тощо); також окреме божество (дух) — уособлення безпеки, порятунку;

2) шанобливе найменування державців, діадохів як спасителів полісу (від облоги, тиранії) або Еллади назагал, царів-провідників успішної зовнішньої політики (як-от: Птолемей I Сотер — родоначальник династії Птолемеїв; Антіох I Сотер — другий правитель держави Селевкідів та ін.);

3) у християнстві — титулування Ісуса Христа як Спасителя людського роду; епітет входив до складу акроніму «Іхтіс»;

4) у часи Римської імперії — ім’я, що мало як чоловічу, так і жіночу (Сотейра, Сотерія) форми. Див. Сотер (папа).