Різдвяна зірка

Stamps of Ukraine, 2013-58.jpg
Різдвяна зірка

Різдвяна зірка — багатозначний термін:

1) міфологема, що відсилає до сюжету євангельської оповіді (див. Євангеліє) про народження Ісуса Христа у м. Віфлеємі — дороговказ до місця перебування немовляти (також відома як «Віфлеємська зірка»);

2) традиційний атрибут святкування Різдва Христового, особливо звичаїв різдвяного колядування.

Різдвяна зірка у міфології

Поклоніння волхвів. Худ. Джотто ді Бондоне, 1304-1306. Фреска капелли Скровеньї, м. Падуя, Італія

Євангеліст Матвій переказує, що в момент народження Ісуса на сході небосхилу з’явилася «зоря Його» (Мт. 2:2). Узрівши її, «мудреці зі Сходу», прибули в м. Єрусалим вклонитися чудесному немовляті. Про зірку згадано ще двічі: «Тоді Ірод покликав таємно отих мудреців, і докладно випитував їх про час, коли з’явилась зоря» (Мт. 2:7); «І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було. А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи» (Мт. 2:9-10).

Про дивовижну небесну зорю згадують також і два апокрифи — Протоєвангеліє Якова (21: 3-11) і Євангеліє Псевдо-Матвія (13; 16). Останнє зауважує про розмір зірки — такої великої, що подібної не було від часу створення світу. Відповідь на питання про природу Віфлеємської зірки стала об’єктом низки наукових гіпотез. Так, згадка Матвія, що зірка рухалася небом, спричинила поширення гіпотези про спостереження комети. Найчастіше з Різдвяною зіркою асоціювали Галлея комету. Віддаючи належне саме цій версії, італійський живописець Джотто ді Бондоне в 1301 на фресці «Поклоніння волхвів» зображає Віфлеємську зірку саме у вигляді кометоподібного тіла.

Італійський астроном, математик і винахідник Джироламо Кардано (Єронім Кардан) висунув гіпотезу про спалах наднової зірки.

Німецький астроном Й. Кеплер припускав, що за великою та світною Різдвяною зіркою ховається астрономічне явище кон’юнкції (з’єднання, зближення) планет Юпітера і Сатурна, що породжує відповідний оптичний ефект з позиції земного спостерігача. На підставі математичних розрахунків, які будувалися на періодичності кон’юнкції зазначених небесних тіл (прибл. 1 раз на 800 р.), вчений встановив, що Різдво Христове припало найімовірніше на 7 р. до н. е. Гіпотеза Й. Кеплера тривалий час була популярною серед новочасних вчених, аж доки її не спростували точні розрахунки (доведено, що в 7 р. до н. е. кутова відстань між Юпітером і Сатурном була настільки значною, що два світила не могли бути сприйняті за одне яскраве).

Попри подальші спроби висунути нові науково-астрономічні версії чи обґрунтувати вже відомі, жодній з них не вдалося переконливо ототожнити Різдвяну зірку з конкретним небесним тілом.

Різдвяна зірка у традиціях святкування

Зірка стала важливим символом різдвяних світ у народних традиціях колядування на Святвечір (або на перший день по Різдву). Колядування відбувалося як театралізоване, віншувальне й жартівливо-ігрове дійство, під час якого святкові ватаги обходили сусідні хати, вітали господарів, співали величально-вітальні пісні-побажання (колядки), розігрували сценки, приймали дарунки. Восьмикутна (або багатокутна) різнокольорова зірка, прикрашена малюнками, стрічками, китицями, бубонцями тощо була обов’язковим ритуальним предметом, поряд із рушником, масками Кози, Ведмедя та ін.

Література

  1. Воропай О. Звичаї нашого народу : в 2 т. Мюнхен : Українське видавництво, 1958. Т. 1. 448 с.
  2. Косідовський З. Оповіді євангелістів. Київ : Політвидав, 1981. 262 с.
  3. Павленко П. Ісус Христос — постать історії. Біла Церква : Мустанг, 2002. 347 с.
  4. Хазарзар Р. Сын Человеческий. Волгоград : ПринТерра-Дизайн, 2004. 624 с.
  5. Гнатюк В. Колядки і щедрівки : в 2 т. Харків : Фоліо, 2018. Т. 1. 320 с.
  6. Знаменитий «Щедрик» Леонтовича щороку співає увесь світ // Відкривай Україну. URL: https://www.discoverukraine.com.ua/znamenitij-shhedrik-leontovicha-shhoroku-spivaye-uves-svit/

Автор ВУЕ

П. Ю. Павленко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Павленко П. Ю. Різдвяна зірка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Різдвяна зірка
Дата звернення: 24.01.2020.


Оприлюднено


Оприлюднено:
09.12.2019

Посилання на статтю