Рамадан

Рамада́н, Рамазан (від араб. رمضان‎‎, тур. Ramazan) — дев’ятий місяць мусульманського календаря. Вважається священним: за віровченням ісламу, саме в цей місяць пророку Мухаммаду був зісланий Коран — одкровення Аллаха.

Значення рамадану

Оповіді про життя пророка Мухаммада стверджують, що у зрілому віці в місяць рамадан він усамітнювався в печері на г. Хіра, віддаляючись від мирських справ. У 610, в одну з ночей останньої декади місяця, йому вперше явився ангел Джабраїл (в біблійній традиції архангел Гавриїл) із закликом «Читай!»; передав пророку перші вірші Корану. Одкровення тривали до кінця життя Мухаммада, різними за обсягом фрагментами, аж доки Коран був переданий повністю.

Хадиси переказують, що кожного наступного року саме в рамадан Джабраїл повторював Мухаммаду всі вірші Корану, зіслані за рік; після того слухав, як ці вірші читав пророк. Отже, у цей місяць Коран не тільки передавався, а й перевірявся. Далі Мухаммед читав священний текст вірянам, які заучували слова напам’ять. В останній рамадан життя пророка цей ритуал було виконано двічі.

Ахмад ібн Ханбаль наводить хадис, де міститься вказівка на те, що попередні одкровення єдиного Бога — Таурат (Тора), Інджіл (Євангеліє), Забур (Псалтир) — також були зіслані пророкам у місяць рамадан.

На відзнаку священних подій мусульмани додержують упродовж рамадану обов’язковий піст (саум); за своїм релігійним значенням цей піст вважається одним зі стовпів ісламу.

Дата початку рамадану щороку зсувається з огляду на те, що мусульманське літочислення ведеться за місячним календарем (коротшим за григоріанський приблизно на 11 днів). Тривалість місяця складає 29 або 30 днів. У різних країнах мусульманського світу початок відліку священного місяця може відрізнятися, залежно від традиційного способу його встановлення (за астрономічними обчисленнями, безпосередніми спостереженнями за фазами Місяця, рішенням авторитетних улемів).

Піст у місяць рамадан

В ісламі вважається, що піст у місяць рамадан оберігає тіло вірянина та очищує його душу й помисли, приборкує пристрасті й зміцнює віру, віддаляє від зла й наближує до раю. Мусульманські улеми повчають, що піст дарує милість Аллаха і прощення минулих гріхів; навчає цінувати Його дари — їжу й пиття; пробуджує чуйність до нужденних і бідних; відволікає від мирського клопоту заради служіння Богові; спонукає до переосмислення життєвих цінностей, духовного зростання.

Піст у місяць рамадан стає обов’язковим від 624 — на другий рік після хіджри (переселення пророка Мухаммада в Медину). Передбачає утримання від споживання їжі й води, а також низку інших обмежень (утримання від паління, лихослів’я, брехні, статевих контактів та ін.) від світанку до присмерку Сонця. Мусульманам рекомендовано завершити ранковий прийом їжі (сухур) за півгодини до вранішньої зорі і приступати до розговіння (іфтар) після вечірньої молитви одразу як смеркне.

Протягом посту мусульмани здійснюють спеціальні нічні молитви, добровільні колективні моління (таравіх); присвячують час вивченню і читанню Корану, прагнуть здійснювати добросердні, боговгодні вчинки. На останню декаду місяця припадає ніч аль-Кадр (відома ще як Ніч передвизначення, Ніч могутності), з якою в ісламі пов’язують явлення ангела Джабраїла. Точна її дата невідома; відзначається в одну з непарних ночей останньої декади місяця, найчастіше на 27-му ніч.

Від посту звільнюються подорожуючі, діти й ті, хто з поважних причин не може його дотримувати (люди похилого віку, важкохворі, вагітні жінки, породіллі). Ці дні вони мусять відпостувати в інший час або відшкодувати в інший спосіб: «А якщо хто із вас захворіє, чи буде в дорозі, то нехай постить таку ж кількість днів у інший час. А тим, для кого це важко, слід задля спокути нагодувати бідняка» (Коран, 2:184). Людина, яка навмисне порушила піст чи вчинила заборонені у піст дії, вважається такою, що здійснила важкий гріх, і мусить його спокутувати (як правило, додатково постувати 60 днів).

У перший день наступного за рамаданом місяця шавваль на честь завершення посту відзначається свято розговіння – Ід аль-Фітр (або Ураза-байрам).

До настання свята мусульмани сплачують обов’язкову милостиню (закят аль-фітр) на користь нужденних.

Додатково

У віршах Корану міститься вказівка на необхідність постування: «О ви, які увірували! Встановлено для вас піст — так само, як він був встановлений для тих, які жили раніше за вас. Можливо, будете ви богобоязливі!» (Коран, 2:183).

Цитати

«Рамадан є місяцем, під час якого було заслано Коран — прямий шлях для людей, ясні знамення прямого шляху та розрізнення. Коли для когось із вас настане цей місяць, то нехай він проводить його у пості. А якщо він захворіє, чи буде в дорозі, то нехай постить таку ж кількість днів у інший час. Аллах бажає вам полегшення, а не утруднення; доводьте ж до кінця дні посту і звеличуйте Аллаха за те, що Він вказав для вас прямий шлях; можливо, ви будете вдячні!»

 (Коран, сура 2 «Аль-Бакара», аят 185).


Джерела

Преславний Коран. Переклад смислів українською мовою / Пер. з араб. і передм. М. Якубовича. Київ : Основи, 2017. 433 с.

Література

  1. Климович Л. И. Книга о Коране, его происхождении и мифологии. Москва : Издательство политической литературы, 1986. 270 c. URL: https://lib.misto.kiev.ua/DIALEKTIKA/b_kor.dhtml
  2. Али-заде А. А. Исламский энциклопедический словарь. Москва : Ансар, 2007. 400 с.
  3. Камиль А. А. Уроки Рамадана. Пост и его значение. Москва : Умма, 2008. 200 с.
  4. Латигіна Н. А. Іслам: шлях крізь століття : монографія. Київ : Київський національний торговельно-економічний університет, 2016. 360 с.

Автор ВУЕ

А. В. Арістова

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Рамадан // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Рамадан (дата звернення: 21.10.2021).


Оприлюднено


Оприлюднено:
08.05.2019

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ