Раз, Джозеф

Джозеф Раз


Раз, Джозеф

(Raz, Joseph)

Справжнє ім’я Йосеф
Справжнє прізвище Зальцман
Народження 21.03.1939
Місце народження Хайфа
Смерть 02.05.2022
Місце смерті Лондон
Alma mater Єврейський університет у Єрусалимі, Оксфордський університет
Місце діяльності Велика Британія
Напрями діяльності філософія права, політична філософія, моральна філософія, юридичний позитивізм, перфекціоністський лібералізм
Традиція/школа юридичний позитивізм, перфекціоністський лібералізм


Раз, Джóзеф (англ. Raz, Joseph; Раз, Йосеф; Зальцман, Джозеф (Йосеф); 21.03.1939, м. Хайфа, тепер Ізраїль — 02.05.2022, м. Лондон, Велика Британія) — філософ права, політичний філософ, представник юридичного позитивізму і перфекціоністського лібералізму.

Життєпис

1963 здобув ступінь магістра в Єврейському університеті в Єрусалимі. Цього самого року змінив прізвище. За грантові кошти від університету навчався в Балліол-коледжі Оксфордському університету під керівництвом Г. Л. А. Гарта.

1967 здобув ступінь доктора філософії та повернувся до Єврейського університету в Єрусалимі як лектор правового факультету.

Від 1972 викладав право в Балліол-коледжі. 1985–2006 — професор юриспруденції Оксфордського університету. Від 2002 — професор Колумбійської школи права Колумбійського університету, з 2011 — дослідницький професор Королівського коледжу Лондона.

Наукова діяльність

Сфера наукових інтересів — моральна та політична філософія, філософія права, зокрема проблеми практичної раціональності, верховенства права, особистого добробуту, прав і метаетики.

У царині філософії права розпрацював теорію правової нормативності в руслі правового позитивізму. Більшості позитивістів услід за Г. Л. А. Гартом допускали можливість існування моральних критеріїв чинності норм права. Натомість Раз захищав ідею, що моральні якості та цінності не можуть бути критеріями визначення права. У праці «Практичні підстави та норми» («англ. Practical Reasons and Norms»; 1975) розвинув концепцію правових норм як особливого класу підстав для дії («англ. reason for action»), що відкидають моральні міркування щодо правильності цієї дії. Правові норми створюють обов’язки для суб’єктів не через свій зміст і моральне обґрунтування, а внаслідок ролі, яку вони виконують у контексті практичних міркувань. Існування і чинність правових норм є питанням соціальних фактів. Концепція правових норм як ексклюзивних підстав для дії набула подальшого розвитку в працях, присвячених політичній і моральній філософії. У книзі «Моральність свободи» («англ. The Morality of Freedom»; 1986, укр. переклад 2001) захищав ідею перфекціоністського лібералізму. Вважав, що інститути політичні виправдані, якщо вони сприяють добробуту людей. Розумів добробут як здатність досягати особистих об’єктивно цінних цілей (а не будь-яких, самостійно визначених людиною). У цьому дотримувався платонівсько-аристотелівської традиції моральної філософії. Вважав, що мета, яку особа ставить перед собою, зумовлена і залежить від певних соціальних форм — способів існування і дії, що соціально детерміновані та мають значення лише в контексті конкретного суспільства. Аби скористатися цими соціальними формами, кожна людина повинна мати автономію, що порушує проблему ролі владних інститутів і влади (англ. authority) як такої.

Запропонував службову концепцію влади (англ. service conception of authority), пов’язану з його баченням особистої автономії як фундаментального принципу перфекціоністського лібералізму. Концепція ґрунтується на трьох ключових принципах:

  1. Теза про залежність (англ. dependence thesis) — усі владні директиви повинні базуватися на підставах (англ. reasons), які суб’єкти цих директив мають незалежно від директиви та які релевантні для дій суб’єктів в умовах, до яких ці директиви застосовні.
  2. Теза про нормальне виправдання (англ. normal justification thesis) — одна особа має владу над іншою, якщо підвладний суб’єкт краще діятиме в умовах, коли дотримуватиметься директив владного суб’єкта як обов’язкових, ніж коли намагатиметься діяти згідно з власним розумінням.
  3. Теза про випередження (англ. pre-emptive thesis) — владна вимога вчинити певну дію є підставою для вчинення цієї дії, що не додається до всіх підстав для дії, які треба враховувати під час визначення поведінки, а заміняє ці підстави. Раз захищав ідею, що особи морально виправдані в тому, щоб дотримуватися вказівок від когось (зокрема, зважати на правові норми), лише тоді, коли вони переконані, що це дасть їм змогу краще діяти в певних умовах і відповідно до підстав, які ці умови створюють.

Визнання та нагороди

Член Британської академії (з 1987), Американської академії мистецтв і наук (з 1992). Почесний доктор Католицького університету Брюсселя (з 1993), Королівського коледжу Лондона (з 2009), Єврейського університету в Єрусалимі (з 2014).

Лауреат Премії В. Дж. М. Маккензі від Асоціації політичних наук (1987, Велика Британія), Премії Девіда та Елейн Спітс від Конференції дослідження політичної думки (1988, США; обидві — за працю «Моральність свободи»), Міжнародної премії за правові дослідження від Національного автономного університету Мексики (2005), Премії Тан (2018, Тайвань). 2009 отримав нагороду віцепрезидента Правової спілки Університетського коледжу Дубліна (Ірландія).

Оксфордський університет назвав Раза, поряд з Дж. Ролзом, найважливішим політичним філософом ліберальної традиції з часів Дж. С. Мілля.

Цитати

«Верховенство права є по суті негативною цінністю. Право неминуче створює значну загрозу сваволі — верховенство права створене, аби мінімізувати загрозу, яка йде від самого права. Схожим чином, право може бути нестабільним, заплутаним, ретроспективним тощо, і це може загрожувати людській свободі і гідності. Верховенство права створене, щоби попередити цю загрозу також. Отож, верховенство права є негативною цінністю у двох сенсах: його дотримання не спричинює добра окрім як через попередження зла і зло, яке попереджається, є злом, спричиненим самим же правом» (переклад К. Горобця). «The rule of law is essentially a negative value. The law inevitably creates a great danger of arbitrary power—the rule of law is designed to minimize the danger created by the law itself. Similarly, the law may be unstable, obscure, retrospective, etc., and thus infringe people’s freedom and dignity. The rule of law is designed to prevent this danger as well. Thus the rule of law is a negative virtue in two senses: conformity to it does not cause good except through avoiding evil and the evil which is avoided is evil which could only have been caused by the law itself».

Цит. за: The Authority of Law: Essays on Law and Morality. New York : Oxford University Press, 1979. Р. 224.

«Ідеал особистої автономії є баченням людей як таких, що контролюють, принаймні до певної міри, свою власну долю, вимальовуючи її через низку особистих рішень упродовж свого життя» (переклад К. Горобця). «The ideal of personal autonomy is the vision of people controlling, to some degree, their own destiny, fashioning it through successive decisions throughout their lives».

Цит. за: Morality of Freedom. Oxford : Clarendon Press, 1986. Р. 369.

Праці

  • The Concept Of A Legal System: An Introduction To The Theory Of Legal System. Oxford : Clarendon Press, 1970. 212 p.
  • Practical Reason And Norms. London : Hutchinson, 1975. 192 p.
  • The Authority Of Law: Essays On Law And Morality. New York : Oxford University Press, 1979. 292 p.
  • The Morality Of Freedom. Oxford : Clarendon Press, 1986. 436 p.
  • Ethics In The Public Domain: Essays In The Morality Of Law And Politics. Oxford : Clarendon Press, 1994. 364 p.
  • Engaging Reason: On The Theory Of Value And Action. Oxford : Oxford University Press, 1999. 336 p.
  • Value, Respect And Attachment. Cambridge : Cambridge University Press, 2001. 178 p.
  • The Practice Of Value. Oxford : Oxford University Press, 2003. 162 p. (у співавт.)
  • Between Authority And Interpretation: On The Theory Of Law And Practical Reason. Oxford : Oxford University Press, 2011. 412 p.
  • From Normativity To Responsibility. Oxford : Oxford University Press, 2011. 282 p.
  • The Roots Of Normativity. Oxford : Oxford University Press, 2024. 306 p.

Література

  1. Reason And Value: Themes From The Moral Philosophy Of Joseph Raz / Ed. By P. Pettit, S. Scheffler, R. Wallace. Oxford : Oxford University Press, 2004. 430 p.
  2. Rights, Culture, And The Law: Themes From The Legal And Political Philosophy Of Joseph Raz / Ed. By L. H. Meyer, S. L. Paulson, T. W. Pogge. Oxford : Oxford University Press, 2010. 282 p.

Автор ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Горобець К. В. Раз, Джозеф // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Раз, Джозеф (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
01.12.2025



Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶