Пентландит

Пентландит.jpg

Пентландит

Синоніми колчедан залізонікелевий, нікопірит
Клас мінералу силікати
Колір бронзовожовтий
Сингонія кубічна
Твердість 3, 5–4, 0
Блиск металічний
Прозорість непрозорий
Густина 4, 6–5, 0 г/см3
Особливі характеристики крихкий, немагнітний

Пентланди́т (англ. pentlandite, від Pentland — прізвище дослідника), колчедан залізонікелевий, нікопірит — мінерал класу сульфідів, сульфід заліза і нікелю координаційної будови.

Історична довідка

Уперше виявлений 1856 в шахті поблизу м. Інверарея на Півдні Шотландії. Названий на честь першовідкривача — натураліста і географа Дж. Б.  Пентланда (1797; Ірландія — 1873; Велика Британія). Науковий опис мінералу надав геолог та мінералог А. Дюфренуа (1792–1857; Франція).

Характеристика

Хімічна формула: Fe, Ni)9S8.

Хімічний склад, %: Fe — 32,55; Ni — 34,22; S — 33,23.

Ізоморфні домішки, %: Со — 1,4–1,6.

Сингонія кубічна. Утворює суцільні скупчення та тонкозернисті агрегати.

Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 3,5–4,0.

Густина — 4,6–5,0 г/см³.

Колір бронзовожовтий

Блиск металічний. Непрозорий.

Злам раковистий. Крихкий. Добре проводить електрику. Немагнітний. Ізотропний у полірованих шліфах.

Типовий матеріал експонується в Музеї природознавства у м. Лондоні.

Походження. Розташування родовищ

Утворюється в рідких магматичних відкладах ультраосновних гірських порід. Часто трапляється в парагенезисі з піротином (нікелевий пірит). Інші асоціації: кубаніт, магнетит, макінавіт, троїліт, халькопірит.

Утворює лікваційні (див. Ліквація) родовища.

Поширений мінерал. Зафіксовано понад 600 локацій на всіх континентах (2021). Виявлений у зразках гірських порід із Серединно-Атлантичного хребта. Також знайдений у речовині комети 81P/Wild 2 та у зразках місячного ґрунту з Моря Криз.

Найбільше родовище пентландиту розташоване в агломерації Великий Садбері (провінція Онтаріо, Канада).

В Україні пентландит входить до складу нікелевих руд на Побужжі (6 родовищ) та в Середньому Придніпров'ї (4 родовища).

Значення

Пентландит — головна нікелева руда. Близько 90 % нікелю добувають із пентландит-вмісних мідно-нікелевих сульфідних руд.

Штучний петландит отримують сплавленням у графітовому тиглі заліза, нікелю й сірки з повторним додаванням сірки.

Література

  1. Palache C., Berman H., Frondel C. Dana’s System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wileу, 1944. Vol. 1. P. 242–243.
  2. Лазаренко Є. К., Винар О. М. Пентландит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
  3. Klockmann F. Klockmanns Lehrbuch der Mineralogie / Hrsg. von P. Ramdohr, H. Strunz. 16 aufl. Stuttgart : F. Enke, 1978. P. 424–426.
  4. Pentlandit // Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: https://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/pentlandite.pdf
  5. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2007. Т. 2. 670 с.
  6. Okrusch M., Matthes S. Mineralogie. Einführungin die spezielle Mineralogie, Petrologieund Lagerstättenkunde. 9 aufl. Berlin : Springer, 2014. P. 32; 33; 36–37.
  7. Пентландит // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Пентландит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Пентландит (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
09.12.2025

Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶