Обсерванти

Обсерва́нти (від лат. лат. observare — додержувати, зберігати) — багатозначний термін.

1) У широкому розумінні — члени різних католицьких чернечих орденів, які прагнули (особливо у 14–15 ст.) ретельного додержання початкових монастирських статутів, повернення до суворих аскетичних вимог, що регламентували життя ченців.

2) У вузькому розумінні — відгалуження ордену францисканців, члени якого суворо дотримуються аскетичного статуту, заповіданого Франциском Асизьким, на противагу т. з. конвентуальним францисканцям, які захищають пом’якшення правил чернечого життя, пристосування їх до сучасних умов. Церковно-правовий статус францисканців-обсервантів закріплено Констанцьким собором 1414–1419. Від 1517 відомі під назвою чину Менших братів; а в Східній Європі (Польщі, Литві, Україні) — бернардинців (від імені Бернардина Сієнського — головного натхненника реформи францисканського ордену). Перший осередок Менших братів в Україні засновано 1518 у м. Львові. Див. у ст. Бернардинці.