Некролатрія

Некрола́трія (від грец. νεκρός — мертвий і грец. λατρεια — служіння, поклоніння) — обожнення і шанування померлих, культ мертвих. Є поширеним і стійким складником традиційних релігій.

Уявлення про загробне існування померлих породжують вірування в надприродні властивості мертвих, їхню здатність впливати — позитивно або негативно — на світ живих. Серед найдавніших форм — шанування спочилих предків, начебто здатних чинити вплив на родичів і нащадків (прямо залежить від поведінки останніх). Такі уявлення зумовили формування культу предків, поховального культу (практик ритуального поводження з померлими), поминальної обрядовості, шанування решток, мощей тощо, а також і забобони, пов’язані з мерцями, місцями поховання, могилами, цвинтарями та ін.

Некролатрія не тільки є суттєвим і стійким аспектом релігійної свідомості та релігійного культу, але й чинником формування пізніших світських поховальних традицій.