Незаконні збройні (воєнізовані) формування
Незако́нні збро́йні (воєнізо́вані) формува́ння — стійкі організовані під єдиним керівництвом озброєні групи (об’єднання) людей для досягнення політичних та інших цілей з використанням методів збройного насильства, які утворено та діють без дотримання норм чинного національного законодавства, непідконтрольні органам державної влади і створюють загрозу для конституційного ладу, суверенітету і територіальної цілісності.
Зміст
Характеристика
Під воєнізованими розуміють формування, що мають організаційну структуру військового типу.
Ознаки воєнізованого формування:
1) кілька суб’єктів (три і більше);
2) єдиноначальність (один керівник — командир);
3) підпорядкованість (керівник — командир — безпосередньо впливає на підлеглих через накази);
4) дисципліна (усний чи письмовий збірник правил поведінки та засобів впливу на порушників цих правил);
5) проведення військової або стройової чи фізичної підготовки.
Збройні формування — це воєнізовані групи, які незаконно мають на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову чи іншу зброю. На відміну від інших озброєних злочинних угруповань, незаконні збройні формування можуть проводити бойові операції.
В Україні
Правове регулювання
Стаття 17 Конституції України 1996 забороняє створення та функціонування будь-яких збройних формувань не передбачених законом. Стаття 260 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність громадян за створення, забезпечення незаконних збройних формувань, а також участь у їхній злочинній діяльності.
Кримінальна відповідальність настає за:
1) створення не передбачених законами України воєнізованих або збройних формувань;
2) участь у їхній діяльності;
3) керівництво такими формуваннями;
4) участь у складі означених формувань у нападі на підприємства, установи, організації чи на громадян.
Обтяжувальною обставиною таких діянь є загибель людей чи настання інших тяжких наслідків (частина 5 статті 260 Кримінального кодексу України). Такий злочин вчиняють умисно, суб’єктом є фізична, осудна особа, яка досягла 16-річного віку.
Події в Україні з 2013 року
У листопаді — грудні 2013 в центрі м. Києва відбувалися акцій протесту, які назвали Євромайданом (див. Революція гідності). Українці протестували проти відмови керівництва держави на чолі з В. Януковичем від політичного курсу на євроінтеграцію. Дії влади призвели до загострення суспільно-політичної ситуації в країні. Наслідком Євромайдану стала зміна державної влади в Україні. Бурхливі революційні події спричинили низку регіональних протиріч і загроз щодо збереження територіальної цілісності та суверенітету держави.
Окупацію Криму та окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) супроводжували несанкціоновані, хаотичні утворення незаконних збройних формувань під прикриттям спецслужб Росії.
У квітні 2014 розпочалася антитерористична операція на Сході України, метою якої було відновлення конституційного ладу і територіальної цілісності України. На боці антитерористичних сил України діяли неурядові добровольчі формування: Добровольчий український корпус «Правий сектор», батальйони «Донбас», «ОУН», «Торнадо», «Айдар», «Азов», чеченський батальйон імені Джохара Дудаєва, ізраїльський батальйон «Матилан», грузинський національний легіон тощо. Згодом ці підрозділи переформатували та легітимізували, увівши до складу силових структур України.
У зв’язку з надзвичайною ситуацією в державі, ускладненням криміногенної ситуації та системними провокаціями з боку іноземних громадян на Півдні та Сході України український парламент 01.04.2014 ухвалив Постанову № 1174-VІІ «Про термінове роззброєння незаконних збройних формувань в Україні». Реалізувати завдання мали Міністерство внутрішніх справ України та Служба безпеки України.
Водночас на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) під керівництвом та за підтримки спецслужб РФ було створено незаконні збройні формування різного формату і призначення: батальйони «Спарта», «Сомалі», «Смерть», «Оплот», «Заря», диверсійно-розвідувальна штурмова група «Русич», бригади «Кальміус», «Призрак», підрозділи об’єднання Всевеликого війська Донського та інші. На озброєнні вони мали зразки стрілецької зброї, протитанкових і зенітних засобів, призначених для артилерійських систем і бойової техніки переважно російського походження.
21.09.2016 на засіданні Генеральної Асамблеї ООН президент України П. Порошенко заявив, що на Донбасі незаконне збройне формування нараховує близько 38 тисяч осіб, більшість з яких — найманці та кадрові військові Росії. Міжнародна спільнота засуджує злочинні дії незаконних збройних формувань, викриваючи їх антидержавну природу та протиправну сутність.
Упродовж 2014–2016 розрізнені групи бойовиків, що діяли на території ОРДЛО, об’єдналися в загальну систему незаконних збройних формувань — 1-й і 2-й армійські корпуси. Від серпня 2016 1-й армійський корпус став Оперативно-тактичним управлінням «Донецьк», а 2-й армійський корпус перетворився на «Оперативно-тактичне об’єднання Народної міліції ЛНР».
17.05.2017 Генеральна прокуратура України кваліфікувала самопроголошені «ДНР» і «ЛНР» як терористичні організації.
З початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну (від 24.02.2022) 1-й і 2-й корпуси введено до складу Збройних сил Росії.
Основні ознаки незаконних збройних формувань ОРДЛО:
- ієрархічна розгалужена структура, елементи субординації, розподіл обов’язків її членів, наявність лідера;
- існування системи управління, приховане підпорядкування Збройним силам Росії (до лютого 2022);
- професіоналізм, службова дисципліна, військова підготовка, зокрема вогнева, тактична, спеціальна, фізична (див. Бойова підготовка);
- забезпечення стрілецькою зброєю і бойовою технікою.
На відміну від інших озброєних злочинних угрупувань незаконні збройні формування можуть проводити бойові операції.
Особливості незаконних збройних формувань ОРДЛО:
- велика кількість бойовиків (від кількох сотень до кількох тисяч);
- спеціальна військова підготовка бойовиків у навчальних центрах на території Росії;
- участь російських інструкторів і кадрових військовослужбовців Росії у складі таких формувань;
- багатонаціональний склад (найманці з різних країн світу);
- фінансова й матеріально-технічна допомога з боку Росії;
- широкомасштабна терористична діяльність (захоплення заручників, обстріли населених пунктів, торгівля полоненими тощо).
Принципи тактики воєнної незаконних збройних формувань ОРДЛО:
- дії малочисельними загонами або бойовими групами;
- ухилення від позиційних бойових дій і тривалих сутичок;
- виснажування артилерійськими обстрілами;
- прихованість і раптовість дій.
Джерела
- Про негайне роззброєння незаконних збройних формувань в Україні: Постанова Верховної Ради України № 1174-VII від 1 квітня 2014 р. // Відомості Верховної Ради. 2014. № 18–19. Ст. 699. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1174-18#Text
- Конституція України: станом на 15 січня 2021 р. Харків : Право, 2021. 72 с.
- Кримінальний кодекс України: станом на 1 вересня 2023 р. Київ : Юрінком Інтер, 2023. 311 с.
Література
- Кримінальний кодекс України. Науково-практичний коментар : у 2 т. / За заг. ред. В. Я. Тація, В. І. Борисова, В. І. Тютюгіна та ін. 5-те вид., допов. Харків : Право, 2013.
- Баулін Ю. В., Борисов В. І., Тютюгін В. І. та ін. Кримінальне право України: Особлива частина. 5-те вид., перероб. і допов. Харків : Право, 2015. 680 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Шевцов А. Л. Незаконні збройні (воєнізовані) формування // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Незаконні збройні (воєнізовані) формування (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.12.2025
