Нафтова свердловина
На́фтова свердлови́на — гірнича виробка, призначена для розкриття нафтового покладу і видобування з нього нафти і нафтового газу.
Зміст
Історична довідка
Перші нафтові свердловини
Першу свердловинну нафту було отримано як побічний продукт зі свердловини для видобутку мінералізованої води, яку було пробурено на глибину 150 м біля м. Марієтта (штат Огайо, США) у 1814. Видобуток склав близько одного бареля нафти на тиждень. У 1821 у селищі Мосоарелі поблизу м. Тиргу-Окна (тепер Румунія) була пробурена перша нафтова розвідувальна свердловина. У 1846 у селищі Бібі-Ейбат (поблизу м. Баку, тепер Азербайджан) розпочато буріння розвідувальної нафтової свердловини, яка в 1848 вийшла на нафтовий поклад [проект гірничого інженера М. Воскобойникова (1803 – після 1846; тепер РФ — ймовірно, Персія, тепер Іран)]. У 1854 хімік і підприємець І. Лукасевич (1822–1882; тепер Польща) власним коштом пробурив першу в Галичині свердловину в с. Полянка біля м. Коросно (тепер Підкарпатське воєводство, Польща). 1857 почали буріння нафтових свердловин на північний схід від м. Бухареста на румунському боці Карпат. У Карпатському (Україна — Румунія) та Бакинському (Азербайджан) центрах нафтовидобутку свердловинна технологія поступово витісняла традиційну колодязну. У Бакинському районі в 1873 свердловин було лише 17, у 1895 — 604, у 1901 — 1740. На відміну від перших нафтопромислових районів видобуток у США від початку застосовував виключно свердловинні технології. У 1858 представник компанії «Сенека ойл» Е. Дрейк (1818–1880; США) розпочав буріння нафтової свердловини поблизу м. Тайтусвіль (штат Пенсильванія) і у 1859 вийшов на нафтовий поклад великого родовища (при цьому вперше в історії нафтовидобування були застосовані паровий двигун для бурового устаткування, обсадні труби для кріплення свердловини та помпи для викачування нафти). Успіх свердловини Дрейка привів до масового застосування нафтових свердловин у США, значна частина яких була фонтануючими. З часом зростала середня глибина нафтових свердловин: якщо на початку 1870-х вона становила 55–65 м, то до кінця 19 ст. сягала 530 м.
Перші нафтові свердловини в Україні
У 1853 почалась розробка потужного Бориславського нафтогазового родовища. 1861 підприємець Р. Домс (1815–1893; тепер Німеччина — тепер Україна) спорудив тут першу бурову вежу («шибу») і розпочав буріння свердловин. У 1886 в Бориславі почали бурити свердловини механічним ударним способом: було пробурено перші 9 свердловин з добовим дебітом 4 т. У 1894 перші свердловини давали до 150 т нафти на добу. У 1890-х свердловинний спосіб видобутку повністю витіснив колодязний. Свердловини досягли глибини понад 800 м. З деяких свердловин добували до 3 тис. т нафти на добу з глибин понад 1 000 м.
Першу свердловину на території нинішньої Івано-Франківської області було закладено 1897 біля с. Битків; у 1910 тут діяло 18 свердловин з загальним дебітом 21 470 т нафти. З 1886 почався видобуток нафти біля с. Майдан. Перші бурові роботи в околиці с. Ріпне розпочалися в 1887; 1892 тут діяло 11 свердловин,1896 — 28 з видобутком нафти 2 360 т на рік. Свердловинний нафтопромисел біля с. Слобода Рунгурська у 1890 дав 240 т нафти, у 1904 — 4 890 т. З 1893 нафту видобували в районі с. Витвиці.
У 1908 на Бориславському нафтовому родовищі побудували унікальну свердловину «Ойл-Сіті» в с. Тустановичах (тепер у складі м. Борислава). 13.06.1908 з неї почали видобувати нафту з глибини 1 016 м. Дебіт свердловини зростав до 3 000 т нафти на добу, що було на той час максимальним видобутком на одну свердловину. Фонтанування свердловини «Ойл-Сіті» під час грози призвело до катастрофічної пожежі, що загострила світову проблематику боротьби з пожежами нафтових свердловин (у Книзі рекордів Гіннеса пожежа на «Ойл-Сіті» залишалася найбільшою в історії людства до кінця 1960-х).
На межі 19 — 20 ст. завдяки широкому впровадженню ефективних способів буріння свердловин відбувся стрімкий ріст нафтодобування в Галичині: якщо в період 1890–1893 в цілому тут видобули близько 90 тис. т нафти, то у 1909 — понад 2 млн т.
Характеристика
Нафтові свердловини поділяють на видобувні, нагнітальні, оціночні, п'єзометричні і спостережні.
Конструкцію нафтових свердловин вибирають з урахуванням особливостей геологічної будови родовища, глибини розташування покладу, призначення свердловини та інших факторів. Конструкція і обладнання видобувних свердловин залежать від способу видобування (газліфт, насосне видобування, фонтанне видобування).
Кількість і розміщення нафтових свердловин на площі нафтового покладу визначають у процесі складання проекту розробки залежно від геологічної будови покладу, властивостей порід-колекторів і пластової нафти, а також від вибраної для даних умов системи розробки. Глибина нафтових свердловин переважно лежить у діапазоні від 2 до 3 км (2020).
У вертикальному розрізі свердловини розрізняють початок (гирло), стовбур і кінець (вибій). Як правило, свердловини бурять вертикально, але можуть бурити під заданим похилим кутом та горизонтально.
Свердловини споруджують шляхом послідовного буріння гірських порід, видалення розбуреного матеріалу і зміцнення (кріплення) стінок свердловини. Для буріння застосовують бурові верстати, бурові долота та інші механізми.
Будівництво свердловини включає:
- будівництво наземних споруд;
- буріння стовбура свердловини (поглиблення і промивання свердловини);
- роз'єднання пластів, що складається з двох послідовних видів робіт: зміцнення (кріплення) стовбура свердловини трубами, з'єднаними в колону, і тампонування (цементування) заколонного простору;
- освоєння свердловини; часто освоєння свердловин в сукупності з деякими іншими видами робіт (розтин пласта і кріплення привибійної зони, перфорація, виклик і інтенсифікація припливу чи відтоку флюїду) називають закінченням свердловин.
Література
- R. Baker: A Primer of Oilwell Drilling: A basic Text of Oil and Gas Drilling. Austin : University of Texas, 2001. 6-th ed. 207 р.
- Мислюк М. А., Рибнич І. Й., Яремійчук Р. С. Буріння свердловин: Довідник: У 5 т. Т 1:Загальні відомості. Бурові установки. Обладнання та інструмент. Київ : Інтерпрес ЛТД, 2002. 367 с.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
- Білецький В. С., Орловський В. М., Вітрик В. Г. Основи нафтогазової інженерії. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»; Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. 416 с.
- Нафта і газ України / Гол. ред. М. П. Ковалко. Київ : Наукова думка, 1997. 384 с.
- Білецький В. С., Гайко Г. І, Орловський В. М. Історія та перспективи нафтогазовидобування. Харків– Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2019. 302 с.
Покликання на цю статтю: Білецький В. С., Гайко Г. І., Орловський В. М. Нафтова свердловина // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Нафтова свердловина (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.08.2022
