Мусафір

Муса́фір [ араб. مسافر‎ (musāfir)‎ — мандрівник] — в ісламі — мандрівник, подорожанин, який звільнений від виконання обов’язкових ритуальних дій. Мусафіром традиційно вважають мусульманина, який віддалився від своєї домівки (оболоні свого поселення) на відстань трьох днів пішої подорожі (близько 90 км на суші, бл. 60 миль на морі; є відмінності у визначенні цієї відстані між різними мазгабами).

Такій людині дозволено читати молитви у скороченій формі (2 ракати замість 4), суміщати дві обов’язкові молитви, не чекаючи часу наступного намазу (наприклад, полуденний із передвечірнім або повечірній із нічним). Якщо подорож припадає на дні рамадану, то мусафір звільняється від дотримання посту (із відшкодуванням цих днів після повернення).

На торгових шляхах (особливо в країнах Близького Сходу, Центральної Азії та Середземномор’я) для відпочинку мандрівників, купців будували караван-сараї. Етика ісламу містить норми гостинності й допомоги мандрівникам.

Багато релігій припускають певні послаблення для вірян на час їх перебування у далекій подорожі.