Манганіт

Мангані́т — мінерал класу оксидів та гідроксидів, основний оксид мангану ланцюжкової будови, важливий компонент марганцевої руди.

Манганіт.jpg

Манганіт

Колір темно-сірий до чорного
Сингонія моноклінна
Твердість 4
Блиск напівметалічний
Прозорість прозорий у тонких уламках
Густина 4, 33 г/см³
Особливі характеристики крихкий


Історична довідка

Уперше виявлений поблизу м. Нордгаузена (земля Тюрингія, Німеччина). 1827 мінерал описав В. Гайдінгер.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: MnO[OH].

Хімічний склад, %: MnO — 40,4; MnO2 — 49,4; H2O — 10,2.

Домішки: SiO2, Fe2O3, Al2O3, CaO.

Фізичні властивості

Утворює друзи, у гідротермальних жилах — щітки кристалів, в осадових родовищах — зазвичай агрегати: щільні, натічні, оолітові, рідше зернисті.

Сингонія моноклінна. Густина — 4,33 г/см3. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 4. Колір темно-сірий до чорного. Блиск напівметалічний. Прозорий у тонких уламках. Риса коричнева (бура). Крихкий. Злам нерівний.

Походження. Розташування родовищ

Походження осадове або гідротермальне.

Утворюється внаслідок вивітрювання мінералів і гірських порід, що містять манган. Разом з іншими оксидами і гідроксидами мангану (піролюзитом, псиломеланом тощо) і родохрозитом складає марганцеві руди найважливіших у промисловому відношенні осадово-морських родовищ: Чіатурського (Грузія), Нікопольського (Україна), родовища на о. Грут-Айленд (Австралія). У формі кристалів трапляється в низькотемпературних гідротермальних жилах спільно з баритом, кальцитом, рідше кварцом.

Манганіт в Україні

Виявлений у Придніпров’ї.

Література

  1. Лазаренко Є. К., Винар О. М. Манганіт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
  2. Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003.
  3. Quantitative Data File for Ore Minerals / Ed. By A. J. Criddle, C. J. Stanley. 3rd ed. London : Chapman & Hall, 1993. 635 p.
  4. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 670 с.
  5. Манґаніт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Манганіт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Манганіт (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
16.12.2021


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶