Малишенко, Олег Олексійович
|
Малишенко, Олег Олексійович | |
|---|---|
| Народження | 25.11.1905 |
| Місце народження | Харків |
| Смерть | 01.11.1979 |
| Місце смерті | Київ |
| Alma mater | Харківська державна академія дизайну і мистецтв |
| Місце діяльності | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури |
| Напрями діяльності | архітектура, містобудування |
|
Відзнаки | |
|---|---|
| Почесні звання | Заслужений архітектор УРСР (з 1975) |
Малише́нко, Оле́г Олексі́йович (25.11.1905, м. Харків, тепер Україна — 01.11.1979, м. Київ, тепер Україна) — архітектор і містобудівник, педагог, автор генеральних планів низки українських міст, заслужений архітектор УРСР (з 1975).
Життєпис
Народився в сім’ї лікаря. 1930 закінчив архітектурний факультет Харківського художнього інституту (тепер Харківська державна академія дизайну і мистецтв). 1930–1941 працював архітектором у проєктних інститутах м. Харкова. Учасник Другої світової війни. З 1944 — у м. Києві. 1944–1970 — керівник Першої архітектурно-планувальної майстерні інституту Діпромісто. 1946–1979 викладав містобудування на архітектурному факультеті Київського державного художнього інституту (тепер Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури): з 1963 — доцент, з 1970 — професор. Кандидат архітектури (з 1972).
Діяльність
У харківський період опрацював проєкти: Червонозаводського парку в м. Харкові (1929); лабораторного корпусу Харківського автомобільного інституту (1934–1938); реконструкції старих частин міст Кривого Рогу (1930) та Запоріжжя (1936); селища Червоний шлях у м. Полтаві (1935–1936); забудови кварталів селищ Донбасу (1936–1937); розпланування, забудови та реконструкції селищ Станкобуду в м. Краматорську (1939), Путилівки у м. Донецьку (1940); залізничних вокзалів (1937–1938); індивідуальних житлових будинків (1938–1939). Автор типових проєктів гуртожитків і багатоквартирних житлових будинків (1933–1938).
Як містобудівник і розробник містобудівної документації з 1944 зробив вагомий внесок у повоєнну відбудову українських міст, зокрема вулиці Хрещатик у м. Києві (1946), проспекту К. Маркса (1947) та створення експериментального мікрорайону (1950) у м. Дніпропетровську (тепер м. Дніпро).
Його проєктним розробкам 1940-х — 1970-х властива висока містобудівна культура, завдяки чому вони є досягненнями радянського містобудування.
Твори/Праці
- Реалізований проєкт Обласного музично-драматичного театру на 800 місць у м. Полтаві 1952–1958 (у співавторстві); проєкт повторно застосовано у містах Рівному, Херсоні, Жданові (тепер м. Маріуполь).
- Керівник великих авторських колективів з розроблення генеральних планів міст України: Ворошиловграда (тепер Луганськ), Дніпропетровська (тепер Дніпро), Запоріжжя, Івано-Франківська, Львова, Полтави, Тернополя, Дніпродзержинська (тепер Кам'янське), Артемівська (тепер Бахмут), Краматорська, Ворошиловська (тепер Алчевськ), Красного Луча (тепер Хрустальний), Стаханова (тепер Кадіївка), Кременчука.
- Генеральна схема планування м. Чорткова.
- Проєкт районного планування курортно-туристичного району Карпат (1960).
- Проєкт еталону малого міста (1961)
- Проєкти планування приміської зони м. Києва, зелених зон міст Одеси, Херсона, Миколаєва.
Автор понад 50 друкованих праць з містобудування та економіки будівництва.
Література
- Олег Алексеевич Малышенко // Строительство и архитектура. 1979. № 4. С. 32.
- Кискин И., Маевская В., Пыльник Е. Неутомимый пропагандист передовых идей в градостроительстве // Строительство и архитектура. 1986. № 8. С. 25.
- Малишенко Олег Олексійович // Українська академія мистецтва. Спеціальний випуск. Професори НАОМА (1917–2007). Київ, 2008. С. 115.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Малишенко, Олег Олексійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Малишенко, Олег Олексійович (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.08.2022
