Курилик, Василь

0 Self Portrait.jpg

Кури́лик, Васи́ль (Вільям, англ. Kurelek, William; 03.03.1927, хут. Вітфорд, провінція Альберта, Канада — 03.11.1977, м. Торонто, провінція Онтаріо, Канада) — живописець, письменник.


Курилик, Василь

(Kurelek, William)

Народження 03.03.1927
Місце народження Вітфорд
Смерть 03.11.1977
Місце смерті Торонто
Alma mater Університет Манітоби
Напрями діяльності образотворче мистецтво

Життєпис

Народився в багатодітній сім’ї фермерів. Батько був переселенцем із с. Борівці (тепер Чернівецького району Чернівецької області, Україна).

1946–1949 навчався в Університеті Манітоби, здобув ступінь бакалавра мистецтв. Вступив до Мистецького коледжу Онтаріо, де захопився мексиканським монументальним мистецтвом настінного розпису. 1950 поїхав до м. Сан-Міґель-де-Альєнде (штат Гуанахуато, Мексика) для навчання в Художньому інституті Альєнде. Перебуваючи у творчих пошуках, переїхав до м. Лондона.

У червні 1952 — листопаді 1953 лікував депресію в психіатричній лікарні Модслі в м. Лондоні, у листопаді 1953 — січні 1955 — у лікарні Нетерн (с. Гулі, графство Суррей, Велика Британія). У перервах між лікуванням подорожував країнами Європи, вивчав доробок художників Відродження Північного. Був атеїстом (див. Атеїзм), проте навернувся (див. Навернення) до католицизму. Від 1957 займався художньою працею, практикував різні аспекти виготовлення багетів, книжкової ілюстрації, столярки в багетній майстерні Ф. Е. Поллока в м. Лондоні.

1959 відвідав Святу землю, шукаючи матеріал для пізнішого циклу робіт на тему Страстей Христових. Повернувшись до м. Торонто, працював рамарем у Галереї Айзекса. 1960 власник галереї А. Айзекс (1926–2016; Канада) організував першу персональну виставку митця із 20 полотен. 1961 його картину «Буря з градом в Альберті» (1961) придбав Сучасного мистецтва музей у Нью-Йорку.

Щороку подорожував по Канаді, двічі відвідав Україну (1970, 1977).

Творча діяльність

Живопис, графіка

Рання творчість позначена філософським пошуком сенсу буття і символізмом. Характерним є «Портрет митця замолоду» (1950), створеній під враженням від однойменного роману Дж. Джойса. На передньому плані зображений митець, погляд якого звернений і всередину себе, і назустріч мріям та новим шляхам. Низка робіт виражає страхи, переживання і травматичний досвід періоду депресії і психічного розладу: «Лабіринт» (1953) , «Я плюю на життя» (1953–1954), «Господь, якого я можу побачити» (1955), «Ось людина без Бога» (1955). Зображення жахів і гнітючих образів допомогли Курилику перебороти депресію і через контакт з Богом вийти на наступний етап життя.

Автор циклу із 160 картин «Страсті Христові» (1960–1963).

Працюючи в Галереї Айзекса, створив численні твори-рефлексії за мотивами фермерського життя українців. На відзнаку ролі жінок-фермерок намалював серію картин, дванадцять з яких придбав Союз українок Канади, зокрема «Перші збори Союзу українок Канади в Саскачевані» (1964–1967) та «Український канадський фермерський пікнік» (1966). Тепер їх зберігають в Українському музеї Канади в м. Саскатуні (провінція Саскачеван).

Відобразив феномен багатокультурності Канади, відгукувався на запити суспільства. Малював і публікував сцени з життя північних народів Канади, єврейської, польської, французької та інших національних груп. У серії «Північне Різдво» поєднав свою християнську свідомість із соціальними й національними акцентами.

Був ілюстратором канадської нелегкої, але оптимістичної новітньої історії («Юнацькі спогади», 1968).

Щороку мандруючи по різних куточках країни, створив багатогранну палітру зображень («Митець», 1974), завдяки чому здобув популярність. Деякі полотна, зокрема «Український піонер» (1971), «Арктична Мадонна з дитям» (1975), стали своєрідними культурними іконами Канади.

Тривожні суспільні й міжнародні події відтворив у макабричних чи апокаліптичних образах — «Переріз Вінниці в Україні, 1939» (1968), «Так виглядає помста» (1974).

За різними оцінками, створив від 2000 до 4000 картин, чимало з яких обрамив оригінальними багетами, які виготовив власноруч.

  • «Портрет митця замолоду» (1950)

  • «Запорозькі козаки» (1952)

  • «Лабіринт» (1953)

  • «Ось людина без Бога» (1955)

  • «Тобі, хто зрадив мене, зрадить все навколо» (1970)

  • «Страсті Христові» (1960–1963).

  • «Буря з градом в Альберті» (1961)

  • «Перші збори Союзу Українок Канади в Саскачевані» (1964-1967)

  • «Український канадський фермерський пікнік» (1966)

  • «Митець», 1974

  • «Український піонер» (1971)

  • «Арктична Мадонна з дитям» (1975)

  • «Переріз Вінниці в Україні, 1939» (1968)

  • «Юнацькі спогади» (1968).

Видання

A Someone With Me.jpg

1973 вийшла друком автобіографія «Зі мною ще Хтось» («Someone with me. The Autobiography of William Kurelek»).

Написав і проілюстрував книжки «О, Торонто» («O Toronto»), «Хлопець із прерій взимку» («A Prairie Boy's Winter»; обидві — 1973), «Лісоруб» («Lumberjack»; 1974), «Хлопець із прерій влітку» («A Prairie Boy's Summer»; 1975). Збірки, видані 400-тисячними тиражами, містили по 20 малюнків із невеликими супровідними оповідями, де автор наводив пояснення до своїх картин, писав про передумови, історію їх створення, зміст тощо. Книжки перекладено на багато мов світу і нагороджено більш ніж двома десятками національних і міжнародних премій.

1975 надруковано видання альбомного формату «Канада Курилика» («Kurelek's Canada»), а 1976 — «Поля» («Fields»), «Північне Різдво» («A Northern Nativity»), «Останні з Арктики» («The Last of the Arctic»), «Єврейське життя в Канаді» («Jewish Life In Canada»; співавтор А. Арнольд).

Після смерті митця за його матеріалами (спогадами, листами тощо) опубліковано книжки «Український піонер» («The Ukrainian Pioneer»; 1980), «Польські канадці» («The Polish Canadians»; 1981), «Вони шукали новий світ» («They Sought A New World»; 1985) і «До села мого батька» («To My Father's Village»; 1988).

З ілюстраціями Курилика вийшло англомовне видання «Лис Микита» І. Франка (Монреаль, 1978).

Нагороди та визнання

Член Королівської академії мистецтв Канади.

Кавалер ордена Канади (1976).

До 100-річчя української імміграції Пошта Канади надрукувала 4 марки із зображенням картин Курилика.

1976 Художня галерея м. Ніагара-Фоллз заснувала Галерею Вільяма Курилика (т. з. колекція подружжя Колянківських), яка згодом стала однією з найповніших збірок робіт художника.

Картини Курилика зберігають у Художній галереї Онтаріо, Монреальському музеї мистецтв, Національній галереї Канади, Нью-Йоркському музеї сучасного мистецтва, Національному музеї Тараса Шевченка.

1971 знято 2 документальні фільми про творчість Курилика.

Пам'ятник митцю встановлено 2015 поблизу м. Стоунволла (сільський муніципалітет Роквуд, провінція Манітоба).

Додатково

  • У психіатричній лікарні Курилика лікували з використання електрошоку, що молодий митець пережив на рівні з жахом клінічної смерті. Курилик, який був атеїстом, несподівано для себе самого навернувся до католицької віри, спонуканий бесідами з глибоко віруючою медсестрою-ерготерапевтом М. Сміт. Поступово виходив із депресії, хоча ще роки перебував на реабілітаційній програмі арттерапії.
  • Відвідуючи Католицький інформаційний центр, Курилик познайомився з медсестрою Дж. Ендрюс. Пара одружилася 1962; до 1966 у них народилося троє дітей, а четверту дитину вони усиновили з притулку.
  • За оцінкою А. Айзекса, Курилик створив понад 2000 живописних і графічних робіт.

Праці

Література

  1. Niagara Falls Art Gallery. 1976. URL : https://www.niagarafallsartgallery.ca
  2. Morley P. A. Kurelek : A Biography. Toronto : Macmillan of Canada, 1986. 338 p.
  3. Cutler M. E. Breaking Free : The Story of William Kurelek. Montréal : Tundra Books, 2002. 112 p.
  4. Bruce T., Hughes M.-J., Kear A. William Kurelek : The Messenger. Winnipeg : Winnipeg Art Gallery ; Hamilton : Art Gallery of Hamilton ; Victoria : Art Gallery of Greater Victoria, 2011. 247 p.
  5. Biography // William Kurelek Official Website. 2011. URL : https://kurelek.ca/biography
  6. Іваницька Л. Український вектор творчих пошуків канадсько-українського митця Василя Курилика // Європейські історичні студії. 2016. № 4. С. 143–158. URL : http://eustudies.history.knu.ua/uk/ukrayinskij-vektor-tvorchih-poshukiv-kanadsko-ukrayinskogo-mittsya-vasilya-kurilika/
  7. Kear A. William Kurelek : Life & Work. Toronto : Art Canada Institute, 2017. 127 p.
  8. Kear A. William Kurelek : Life & Work : Biography // Art Canada Institute. 2017. URL : https://www.aci-iac.ca/art-books/william-kurelek/biography
  9. Герегова С. Канадський художник з «буковинським корінням» Василь Курилик : збереження національної ідентичності // Вісник Центру буковинознавства Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Чернівці : Технодрук, 2017. Т. 1. С. 138–149.
  10. Стоділка-Цурковська Х. Українська ідентичність Василя Курилика // Artes. 25.10.2017. URL : https://artes-almanac.com/vasyl-kurylyk
  11. Береговська Х. «Страсті Христові» Василя Курилика. Львів : Апріорі, 2018. 396 с.
  12. Береговська Х. О. Архетип батька в мистецтві Василя Курилика: типологія та смислові конотації // Культура і сучасність. 2019. № 1. С. 89–95. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/Kis_2019_1_19

Автор ВУЕ

М. І. Сварник


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Сварник М. І. Курилик, Василь // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Курилик, Василь (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.27.2026

Отримано з https://vue.gov.ua/index.php?title=Курилик,_Василь&oldid=447260
Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶