Керничний, Геннадій Русланович

Керни́чний, Генна́дій Русла́нович (29.01.1997, с. Слобода-Гулівська, тепер Жмеринського району Вінницької області, Україна — 23.09.2024, Харківська область, Україна; похований у рідному селі) — військовослужбовець, сержант Збройних сил України (ЗСУ), учасник російсько-української війни, Герой України (2025, посмертно).

Керничний, Геннадій Русланович
Народження	29.01.1997
Місце народження	Слобода-Гулівська
Смерть	23.09.2024
Місце поховання	Слобода-Гулівська
Alma mater	Подільський державний університет
Напрями діяльності	військова справа

Відзнаки
Відзнаки	Герой України
Ордени	За мужність ІII та ІІ ступеня; Золота Зірка
Медалі	За військову службу Україні; За оборону рідної держави
Іменна зброя	Glock 17

Життєпис

Закінчив із відзнакою Обласний комунальний навчальний заклад «Буковинський ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою» (м. Новодністровськ Чернівецької області, 2013).

Наприкінці 2014 добровільно мобілізувався до лав ЗСУ. Учасник антитерористичної операції на Сході України та операції Об’єднаних сил. Позивний «Вікінг».

Брав участь у боях за м. Дебальцеве, с. Зайцеве Бахмутського району (обидва — Донецької області), селища Станиця Луганська (Щастинського району), м. Щастя (обидва — Луганської області) та інші. Був кулеметником.

У червні 2015 отримав поранення під час боїв за м. Мар’їнку Донецької області. За цей період зазнав двох контузії.

2018 Г. Керничний при відході з тимчасово окупованих територій, прикривав побратимів і підірвався на міні. Отримав складне поранення, внаслідок якого ампутовано частину правої ноги. Після реабілітації та протезування продовжив службу в ЗСУ, став інструктором.

2024 закінчив факультет «Агрономія» Подільського державного аграрно-технічного університету (тепер Подільський державний університет), здобув диплом бакалавра.

Учасник міжнародних спортивних змагань ветеранів ЗСУ та армій дружніх країн, інвалідів. Пройшов у Збірну України, проте відмовився від участі на користь служби. Майстер спорту з пауерліфтингу, бойового самбо.

2021 пройшов спецкурс, здобув посаду старшого інструктора групи інструкторів центру Сил спеціальних операцій (ССО; в/ч А1788, м. Хмельницький). Наприкінці того самого року після закінчення контракту повернувся до цивільного життя.

Із початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну (24.02.2022) повернувся до військової служби у 8-му полку ССО.

Від 2022 брав участь в обороні с-ща Макарова Бучанського району; сіл Лютіж і Козаровичі Вишгородського району Київської області; в обороні, штурмі та зачистці с. Мощуна, с-ща Гостомеля, міст Ірпеня, Бучі (усі — Бучанського району Київської області).

Був учасником Харківської кампанії. Брав участь в обороні, штурмі та звільненні с-ща Прудянки, с. Кочубеївки (обидва — Харківського району Харківської області) та інших.

Загинув під час виконання бойового завдання (23.09.2024) від влучання ворожого безпілотного літального апарату в автомобіль.

Залишилися батьки, брат, наречена.

Подвиг

Під час Харківського контрнаступу у вересні 2022 біля м. Балаклії Харківської області кілька підрозділів українських військовослужбовців мали заходити одночасно, але просунулася тільки група Г. Керничного. Фланги виявилися неприкритими, тому група могла опинитися в оточенні. Щоб цього не допустити, Г. Керничний залишився один із кулеметом для прикриття відходу побратимів. Це дозволило вберегти особовий склад.

Під час боїв у Донецькій області був серед учасників штурму і звільнення с-ща Ямполя Краматорського району (30.09.2022 встановив Державний прапор України на залізничній станції); оборони і штурму Вуглегірської ТЕЦ (м. Світлодарськ), сіл Одрадівки, Іванграду Бахмутського району, м. Бахмута та інших. У ході виконання завдань особисто організовував розвідувальні операції та здійснював проведення розвідки вихідних районів, маршрутів руху військ. Неодноразово рятував побратимів, виконував бойові завдання після ампутації нижньої кінцівки.

Нагороди та визнання

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (02.01.2025, посмертно).

Ордени «За мужність» ІІ і ІІІ ступенів (2019), «Воля і мужність».

Медаль «За військову службу Україні» (2022), «За оборону рідної держави».

Почесні нагрудні знаки «За взірцевість у військовій службі» ІІ і ІІІ ступенів, «Учасник АТО», «Учасник ООС».

Відзнака І ступеня Командувача ССО «Іду на ви» (ВОЖАК), пам’ятним знаком «За воїнську доблесть», «За оборону Мар’янки», «За заслуги перед Вінниччиною».

Виборов 1-ше місце у змаганнях «Ігри Героїв» (2020, м. Харків), 1-ше місце «Ігри Нескорених» (2023, м. Львів).

Відзначений нагородною зброєю Glock 17.

Меморіалізація

На честь Г. Керничного перейменовано вулицю в с. Слобода-Гулівській (2025). Встановлено меморіальні дошки в с. Слобода-Гулівська, на фасаді школи в с. Гулі.

Додатково

Із дитинства цікавився спортом та бджолярством. Після поранення займався створенням власного саду із бджолиними вуликами.

05.05.2025 у Г. Керничного з коханою було заплановано весілля.

Цитати

Г. Керничний: «Поранення — це відчуття війни, яке залишається у твоєму тілі на все життя. Чи не найвище це від будь-яких нагород? Усе залежить від того, як ти сприймаєш поранення. Можеш скаржитися на обмеження, а можеш знайти у цьому свій шлях...
Мова для країни — то код нації. Особисто принципово спілкуюся українською. Так, багато військових, які спілкуються російською, і це здавалося б нормально, одначе, часто дуже ускладнює роботу на позиціях. Чи особливо при штурмах або зачистках. Бо півсвідомо тобі розум говорить, що спілкується російською тільки росіяни, а отже автоматично є розуміння, що то ворог. Я нормально сприймаю, бо то є їх вибір. Та в основі має бути українська, бо то є наш код, який не перепрошивається».
Цит. за: Пам’яті спецпризначенця ССО на псевдо «Вікінг» // Букви. 2024. URL : https://bukvy.org/pamyati-speczpryznachenczya-sso-na-psevdo-viking/

М. Єрмохін: «Завдяки Геннадію ми всі повернулися живі. Коли були вже в “сірій” зоні, нам у якийсь момент аеророзвідники почали доповідати, що в наш бік висунулися зо два десятки окупантів. Ми чули, як вони наближались. Думаю, якби зав’язався бій, ми б уже звідти не повернулись. Але за рахунок вправності, підготовки, досвіду Геннадія ворог був накритий максимально щільним вогнем, поніс втрати вбитими і пораненими. Вони були розкоординовані і не змогли просунутися вперед. А наші сили тоді просунулися по лінії зіткнення».
Цит. за: Федченко А. Подвиги і сад Геннадія Керничного. Як жив, воював і був опорою для побратимів та друзів сержант ССО ЗСУ “Вікінг”, що повернувся на фронт на протезі // Новинарня. 2024. URL : https://novynarnia.com/2024/12/06/podvygy-i-sad-gennadiya-kernychnogo-yak-zhyv-voyuvav-i-buv-oporoyu-dlya-pobratymiv-ta-druziv-serzhant-sso-zsu-viking-shho-povernuvsya-na-front-na-protezi/?fbclid=IwY2xjawHlK7lleHRuA2FlbQIxMQABHWioDwTW-Tukj55Xva1dz5IXFUXepcVm47oVuQWX9xWpSRPUfWixdG2_EA_aem_qipJ_5wkFn_jp1TBqGdxkA

Джерела

Про відзначення державними нагородами України: Указ Президента України № 270/2019 від 17 травня 2019 р. // Президент України. 2019. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/270/2019#Text
Про відзначення державними нагородами України: Указ Президента України № 572/2022 від 12 серпня 2022 р. // Президент України. 2022. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572/2022#Text
Про присвоєння Г. Керничному звання «Герой України»: Указ Президента України № 5/2025 від 2 січня 2025 р. // Президент України. URL : https://www.president.gov.ua/documents/52025-53485

Література

Керничний Геннадій... Герой! Йому назавжди 27! // Обласний комунальний навчальний заклад «Буковинський ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою». 2024. URL: https://buk.licey.org.ua/news/23-03-18-09-11-2024/
Матвійчук Я. На протезі звільняв Харківщину і боронив Бахмут. Геннадій Керничний — подвиг, гідний звання Героя України. Посмертно // Українська правда. 2024 URL:https://blogs.pravda.com.ua/authors/matvijchuk/6734b052bd37e/
Пам’яті спецпризначенця ССО на псевдо «Вікінг» // Букви. 2024. URL: https://bukvy.org/pamyati-speczpryznachenczya-sso-na-psevdo-viking/
Федченко А. Подвиги і сад Геннадія Керничного. Як жив, воював і був опорою для побратимів та друзів сержант ССО ЗСУ «Вікінг», що повернувся на фронт на протезі // Новинарня. 2024. URL: https://novynarnia.com/2024/12/06/podvygy-i-sad-gennadiya-kernychnogo-yak-zhyv-voyuvav-i-buv-oporoyu-dlya-pobratymiv-ta-druziv-serzhant-sso-zsu-viking-shho-povernuvsya-na-front-na-protezi/?fbclid=IwY2xjawHlK7lleHRuA2FlbQIxMQABHWioDwTW-Tukj55Xva1dz5IXFUXepcVm47oVuQWX9xWpSRPUfWixdG2_EA_aem_qipJ_5wkFn_jp1TBqGdxkA
Садомська Л. «Ти знаєш, тату, я так втомився»: історія Героя України Геннадія Керничного // Є. (ye.ua). 2025. URL: https://ye.ua/syspilstvo/73779_Ti_znayesh_tatu_ya_tak_vtomivsya___istoriya_Geroya_Ukrayini_Gennadiya_Kernichnogo.html
Керничний Геннадій Русланович // Хмельницька міська рада. URL: https://www.khm.gov.ua/uk/content/kernychnyy-gennadiy-ruslanovych

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Покликання на цю статтю: Керничний, Геннадій Русланович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Керничний, Геннадій Русланович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.09.2025