Квеврі

Квеврі. Національний музей Грузії.

Кве́врі (груз. ქვევრი) — великі глиняні глеки (глечики) для виготовлення та зберігання вина (або інших рідин); елемент культурної спадщини Грузії (від 2011), нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО (від 2013). Входить до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО (з 2013).

Фото Міністерства культури та охорони пам'яток Грузії (2012)

Історична довідка

Історія виникнення квеврі достеменно невідома. Великі (до 2 м заввишки) піфоси відомі ще з ранньої античності. Із пам’яток археологічних раннього та середнього бронзового віку в Грузії відомі великі амфороподібні посудини з пласким дном, зовні дещо схожі на квеврі.

За однією з версій, технологія виготовлення посудин походила з Урарту (це підтверджують ємності, знайдені під час розкопок археологічних античних поселень і поховань урартських міст-фортець). Античні колхідські (див. Колхідська низовина) глечики мають сіру або чорну поверхню, прикрашені рельєфами, орнаментом (хвилястими смугами).

Великі розписані глеки 4–2 ст. до н. е. були знайдені в селах Самадло (край Квемо-Картлі), Урбнісі, античному городищі Ціхіагорі (обидва — регіон Шида-Картлі). Залишки квеврі або сліди їхнього використання часто знаходять поряд із середньовічними грузинськими монастирями.

Квеврі зустрічаються на території монастиря Некресі (груз. ნეკრესის მონასტერი, поблизу м. Квалері, регіон Кахетія) та монастиря Ікалто (с. Ікалто, регіон Кахетія).

Найбільшими гончарними центрами давньої Грузії були поселення внутрішньої Кахетії, історичного регіону Мухрані, Верхньої Імеретії (с. Шроша).

Найдавніші зразки квеврі експонують в Національному музеї Грузії, Музеї вина в м. Тбілісі.

Квеврі та традиція виноробства в них були внесені до реєстру нематеріальної культурної спадщини Грузії у 2011.

На 8-й сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО з охорони нематеріальної культурної спадщини (м. Баку, 2013) ухвалили рішення про включення давньогрузинського традиційного методу виноробства квеврі до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства.

Характеристика

Квеврі має яйцеподібну форму та загострене (рідко — пласке) дно. Зовні нагадує піфос або амфору без бічних ручок. У ньому зберігали зерно, сир, рідини (олію, вино) тощо. Глеки вміщують від 3–5 до кількох сотень літрів вина (найбільші вміщають до 2–4 і більше тонн).

Ремісничі родини передавали знання стародавнього ремесла через покоління. Глину, з якої виготовляли квеврі, ретельно добирали (її характеристики впливали на якість і мінеральний вміст вина). Технологія виготовлення та контекст сільськогосподарського використання квеврі добре вивчені за етнографічними матеріалами. За загальними правилами у глеки заливають виноградний сік із вичавками (мезгами). Після завершення інтенсивного бродіння ємність закопують у землю та запечатують глиною. Визрівання вина триває кілька місяців. Готове вино вичерпують ковшами.

Технології виготовлення вина мають відмінності в різних історичних регіонах Грузії. Винороби, які надають перевагу традиційним методам із використанням квеврі, стверджують, що отримане вино багате на таніни і не потребує хімічних консервантів для тривалого зберігання. Для миття квеврі застосовують спеціальні щітки, виготовлені з кори, а для перевезення глека із вином — спеціальні візки.

Квеврі з вином зберігають у приміщеннях під назвою марані (груз. მარანი), це відкритий (поширений на заході Грузії) або закритий (поширений на сході країни) льох. Діючі марані збереглись при кафедральному соборі і монастирі Алаверді (поблизу с. Алаверді), де функціонує виноробня, що використовує квеврі для виготовлення вина.

Значення

Квеврі дотепер використовують для виготовлення та зберігання вина у домогосподарствах Грузії, вони є впізнаваним декором для національних закладів харчування, ресторанів, парків, місць відпочинку.

Інтерес до старовинної технології виноробства у квеврі відроджують сучасні виробники вина.

Додатково

За давніми традиціями один із глеків у марані наділяли сакральними функціями — в ньому зберігали вино винятково для церковних свят. Для нього виділяли особливе постійне місце, поряд запалювали свічки або вшановували в інший спосіб. Посудину після завершення використання не викидали (як і ікону), а відвозили до храму монастиря.

Великі марані діяли при грузинських виноробнях (зокрема «Грузвинпрому») в період діяльності радянської влади.

Джерела

Alaverdi St. George Cathedral [Алавердський собор святого Георгія] // UNESCO World Heritage Convention. Tentative Lists. 2007. URL : https://whc.unesco.org/en/tentativelists/5221/
Ancient Georgian traditional Qvevri wine-making method // UNESCO. Intangible Cultural Heritage. 2013. URL : https://ich.unesco.org/en/RL/ancient-georgian-traditional-qvevri-wine-making-method-00870

Література

Barisashvili G. Making Wine in Qvevri — a Unique Georgian Tradition. Tbilisi : Biological Farming Association «Elkana», 2011. 34 p. URL : https://web.archive.org/web/20150912195218/https://www.bluedanubewine.com/pdf/qvevri_eng_Q.pdf
Барісашвілі Г. Посібник з виготовлення вина у квеврі / Пер. з груз. Тбілісі : Елкана, 2011. 34 с.
Qvevri Wine-Making Method : National Report of Georgia / National Agency for Cultural Heritage Preservation of Georgia. Tbilisi, 2013. 72 p.
Сидоренко О. В. Особливості ферментації білих вин за технологією «квеврі» // Технологічний аудит та резерви виробництва. 2018. № 5 (43). С. 24–29.
Овандер О. Б., Ковалевська Н. М. Використання керамічних ємностей типу «квеврі» в сучасному виноробстві України // Виноградарство і виноробство : міжвідомчий тематичний науковий збірник. 2019. Вип. 56. С. 142–148.
Керімов Е. Ю. Традиційні методи виноробства Грузії як об’єкт нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО // Питання культурології : збірник наукових праць. 2021. Вип. 37. С. 89–97.