Каломель
|
Каломель | |
|---|---|
| Клас мінералу | хлориди |
| Колір | безбарвний |
| Форма кристалів | призматично-таблитчасті |
| Сингонія | тетрагональна |
| Твердість | 1, 5–2 |
| Блиск | алмазний |
| Прозорість | напівпрозорий, просвічує |
| Густина | 6, 4–6, 5 г/см3 |
Каломе́ль (фр. calomel, від грец. ϰαλός — красивий, гарний і μέλας — чорний, темний) — пластичний мінерал, дихлорид димеркурію ланцюжкової будови.
Зміст
Історична довідка
Перші згадка про каломель датовано 1608 у працях хіміка Ж. Бегена (бл. 1550 — бл. 1620; Франція) і 1609 — алхіміка О. Кролла (1560; Німеччина — 1609; Чехія) .
1612 зробив науковий опис і дав назву мінералу лікар Т. де Маєрн (1573; Швейцарія — 1655; Велика Британія). Назва пов’язана із властивістю мінералу змінювати колір до чорного в контакті з аміаком унаслідок виділення дрібнодисперсної ртуті.
Характеристика
Хімічна формула: Hg2Cl2. Містить 84,98 % ртуті.
Сингонія тетрагональна. Утворює кіркоподібні або землисті мінеральні агрегати, зрідка — дрібні плоскі кристали призматично-таблитчастої форми.
Густина — 6,4—6,5 г/см³.
Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 1,5–2.
Чистий каломель безбарвний; домішки можуть надавати білого, білувато-жовтого до сіро-жовтого або коричневого кольору. У разі тривалого контакту з повітрям та під дією світла темніє.
Блиск алмазний. Напівпрозорий, просвічує.
Відносно нечутливий до хлоридної (HCl) та нітратної (HNO3) кислот, однак розчинний у їхній концентрованій суміші (так званій царській воді). При обробці розчинами соди, аміаку або іншими лужними розчинами розпадається з утворенням осаду ртуті. Переходить у газоподібний стан при нагріванні до температури 400 °C.
Походження. Розташування родовищ
Утворюється як вторинний мінерал унаслідок вивітрювання первинних ртутних мінералів.
Супутні мінерали: амальгами ртуті, ртуть, кіновар, ртутний тетраедрит, еглестоніт, терлінгваїт, монтроїдит, клейніт, мошеліт, кадиреліт, кузьмініт, чурсиніт, келяніт, кальцит, лімоніт, глинисті мінерали.
Відомо понад 80 локацій мінералу (2011).
Типове місцезнаходження — г. Мошеландсберг (федеральна земля Рейнланд-Пфальц, Німеччина).
Інші локації: Англія (поблизу м. Грассінгтона у графстві Кембріджшир), Китай (провінція Шаньдун), Франція (регіон Окситанія), Італія (поблизу м-ка Сан-Квіріко в області Емілія-Романья, комуна Стаццема в області Тоскана), Японія (префектура Нагасакі), Киргизстан (Ошська область), Росія (Східний Сибір, півострів Камчатка, Далекий Схід) та ін.
Застосування
Використовували в медицині переважно як проносний і жовчогінний засіб, а також у мазях як дезінфектор (в сучасній медицині на застосовують через токсичність ртуті). У техніці йде на виготовлення електродів, фарб для порцеляни та бенгальських вогнів.
Література
- Means A. Calomel — Its Chemical Characteristics and Mineral Origins Considered // Southern Medical and Surgical Journal. 1845. Vol. 2. Is. 3. Р. 98–112.
- Chance F. Calomel // Notes and Queries: A Medium of Intercommunication for literary men, general readers, etc. 1874. Vol. 2. P. 4. URL: https://archive.org/details/notesandqueries02haylgoog/page/4/mode/2up?view=theater
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Каломель // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Calomel // Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: https://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/calomel.pdf
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
- Каломель // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Каломель // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Каломель (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.08.2025