Еритрин

Еритрин
Синоніми	еритрит, кобальтові квіти
Клас мінералу	арсенати
Колір	рожево-, фіолетово- або малиново-червоний
Форма кристалів	довгопризматичні або голчаті
Сингонія	моноклінна
Твердість	1, 5–3, 0
Блиск	тьмяний
Прозорість	прозорий
Густина	2, 95–3, 1 г/см³
Особливі характеристики	крихкий

Еритри́н, еритрит (від грец. ἐρυθρός — червоний), кобальтові квіти — мінерал класу арсенатів, водний арсенат кобальту шаруватої будови.

Історична довідка

1810 хімічний аналіз мінералу виконав хімік К. Ф. Бухольц (1770–1818; Німеччина). Приблизно в той самий час Є. Я. Берцеліус визначив хімічну формулу мінералу.

1832 геолог і мінералог Ф. С. Бьодан (1787–1850; Франція) назвав мінерал еритрином.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: Co₃[AsO₄]₂· 8H₂O.

Хімічний склад (%): CoO — 37,54; As₂O₅ — 38,39; Н₂O — 24,07.

Ізоморфні домішки: Са, Mn, Fe²⁺, іноді Zn, Ni, Cu.

Фізичні властивості

Звичайний продукт вивітрювання арсенідів кобальту. Утворює тверді розчини з анабергітом. Ізоструктурний з вівіанітом. Форми виділення: рожево-, фіолетово- або малиново-червоні землисті вицвіти, плівки і кірки безпосередньо на кобальтовмісних мінералах або поблизу них; сферичні і ниркоподібні агрегати, паралельно-жердинисті та радіально-променисті зростки, сплощені довгопризматичні або голчаті кристали у тонких тріщинах. Сингонія моноклінна. Спайність довершена в одному напрямі. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 1,5–3,0. Густина — 2,95–3,1 г/см³. Блиск тьмяний. Прозорий. Крихкий.

Асоціації: адаміт, кобальтин, малахіт, моренозит, ретгерсит, розеліт-бета, симплезит, скородит, скутерудит, фармакосидерит.

Різновиди

Залежно від хімічного складу виокремлюють різновиди еритрину:

залізистий (містить до 4 % FeO);
кальціїстий (до 9,32 % СаО);
цинковистий (до 8,5 % ZnO).

Походження. Розташування родовищ

Походження гіпергенне. Утворюється у зонах окиснення з арсенідів і сульфоарсенідів кобальту. Еритрин — пошукова ознака на кобальтові руди.

Найвідоміші родовища — поблизу міст Кобальта (провінція Онтаріо, Канада), Шнеєберга (земля Саксонія, Німеччина), родовище Бу-Аззер (провінція Еррахідія, Марокко).

Література

Лазаренко Є. К., Винар О. М. Еритрин // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1. 444 с.
Anonym 1683: Mvsævm Brackenhofferianvm, Das ist / Ordentliche Beschreibung Aller / so wohl natьrlicher als kunstreicher Sachen / Welche sich in Weyland Hrn. Eliae Brackenhoffers / gewesenen Dreyzehners bey hiesiger Statt StraЯburg / Hinterlassenem Cabinet befinden, StraЯburg, Gedruckt und verlegt durch Johann Welpern. https://www.strahlen.org/tw/pdf/Erythrin1.pdf
Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine. Cambridge University Press, 2021. Vol. 85. P. 291–320. https://rruff.info/rruff_1.0/uploads/MINERALlist.pdf