Геніза

С. Шехтер вивчає матеріали Каїрської генізи

Гені́за [ґеніза; івр. גְּנִיזָה‎‎ (genizah), букв. — сховище, похідне від давньоєвр. дієслова ховати, прибирати] — в юдейській традиції — тимчасові сховища для зберігання зношених і непридатних для використання сувоїв Тори, ін. священних і релігійних текстів (ТаНаХу, Талмуду, Мішни, мідрашів тощо), документів або фрагментів, що містять звертання до Бога або згадку про Нього, а також ритуального начиння. Знищення цих предметів вважається кощунним і заборонено нормами юдаїзму.

За припущенням, найдавніші генізи знаходилися при Єрусалимському храмі.

Генізи зазвичай облаштовують у синагогах (наприклад, в окремій кімнаті, у спеціальній шафі, підвальному приміщенні, в стінах), у підземних сховках. Вміст — старі, нерозбірливі, пошкоджені тексти й документи — періодично забирають (зазвичай раз на кілька років, після заповнення сховку) і ховають на єврейському кладовищі. У такий спосіб виказують знаки пошани й благоговіння. Для урочистого поховання вмісту генізи юдейські громади зазвичай встановлюють свій власний церемоніальний чин, який включає обов’язкове читання уривків з Тори, Мішни, рабинських праць.

Давні генізи, як-от Каїрська, Афганська тощо, є архівами цінних історичних джерел про життя єврейських громад у мусульманських країнах. Так, Каїрська геніза (зберігалася у невеликій кімнаті, що примикала до синагоги Бен-Езра в Старому Каїрі) — найкрупніша з відомих, загальну кількість віднайдених релігійних текстів, документів і фрагментів оцінюють у 250 тис. (найдавніші датовані 8–10 ст.) Виняткову збереженість документів Каїрської генізи пояснюють сухим напівпустельним кліматом, а чималий обсяг — діяльністю в місті однієї з найбільших та найактивніших економічно єврейських діаспор. Основна частина архіву (бл. 100 тис. манускриптів та їхніх фрагментів) доправлена 1896 рабином і вченим С. Шехтером у Кембриджський університет для системних досліджень, з 1891 розпочато публікацію матеріалів, натепер каталогізовані та оцифровані. Серед колекції рукописів Каїрської генізи виявлений і т. з. Київський лист — рекомендаційний документ, виданий хозарською юдейською громадою м. Києва. Вважається найдревнішим автентичним документом з території Давньої Русі (ймовірно 10 ст.), містить першу згадку про м. Київ [івр. קייב‎ (Qiyyōb)].

Досліджені древні генізи у Тріполі, Любліні тощо, значний архів знайдений А. Фірковичем у генізі великої синагоги у Феодосії.

Література

Sadan J. Genizah and Genizah-like Practices in Islamic and Jewish Traditions // Bibliotheca Orientalis. 1986. Vol. 43. Р. 36–58.
Hoffman A., Cole P. Sacred Trash: the Lost and Found World of the Cairo Geniza. Repr. ed. New York : Schocken, 2016. 304 р.
Simcha E. The European Genizah: Its Character and the History of Its Study // Materia Giudaica. 2019. Vol. 24. Р. 587–624.
Lehnardt А. European Genizah: Newly Discovered Hebrew Binding Fragments in Context. Leiden; Boston : Brill, 2020. 347 р.