Ганден

Краєвид монастиря

Ганде́н (тиб. དགའ་ལྡན — радісний; повна назва Ганден Намг'ял Лінг; тепер у районі Дагдзе повіту Лхаса, Тибетський автономний район, Китай) — історично перший і один із трьох головних монастирів школи гелуг (тибетський буддизм), заснований у 15 ст. У минулому — провідний буддійський освітній центр і місце паломництва.

Історична довідка

За легендою, заснування монастиря було провіщено Буддою Шак’ямуні. Фундатор — Чже Цонкапа (Цонгкапа; 1357–1419, Тибет). Згідно з переказом, учні Цонкапи зголосилися побудувати для нього монастир в будь-якому місці за його вибором. Учитель вибрав для обителі гору Вангбур (бл. 50 км на схід від м. Лхаси, Тибет), особисто освятив землю, дав назву монастирю, часто зупинявся в ньому, тут і помер. Учні Цонкапи заснували також два інші монастирі — Дрепунг (1416) і Сера (1419).

Тибетське «Ганден» є відповідником санскритської назви «Тушіта», яка позначає у буддійській космології Небеса Радості — світ блаженства, де мешкають бодгісаттви під проводом будди прийдешніх часів Майтреї. Головний храм і понад 70 будівель комплексу були зведені в 1409. За різними джерелами, монастир розташовано на висоті 3800–4500 м над рівнем моря.

Від моменту заснування Ганден став резиденцією духовного лідера школи гелуг, який мав титул Ганден Тріпа і виконував функції настоятеля монастиря (першому з них Цонкапа, за переказом, передав перед смертю свій плащ і посох). Від назви монастиря утворено, власне, й назву школи (початково відома як ганденпа; пізніше утворено складноскорочене «гелуг», буквально — традиція Гандена).

З часом розрісся до великого комплексу та буддійського університету, де навчалися до 4 тис. ченців. Діяло два факультети, де вивчали буддійську духовну спадщину, сутри й тантри. Залежно від рівня досягнень присвоювали вчені ступені. На території Гандена було зведено понад 20 великих храмів. На початку 20 ст. тут мешкало близько 6 тис. ченців, до 1959 кількість насельників і учнів становила 7,5 тис.

Сучасний стан

Як важливий релігійний центр Ганден мав і сильний політичний вплив у Тибеті. Сильно постраждав у подіях антикитайського повстання тибетців 1959. Був практично повністю зруйнований у роки культурної революції в Китаї, більшість насельників емігрували. Діяльність громади монастиря була відновлена в у м. Мундгоді (штат Карнатака, Індія), де осіла чисельна колонія тибетських біженців.

Роботи з відновлення монастирського комплексу в Тибеті почалися у 1980-х. Натепер частково реконструйований, внесений у перелік культурних пам’яток Тибету, охороняється державою, є важливим туристичним об’єктом. Серед реліквій — трон засновника Гандена та його особисті речі, гробниця Цонкапи, бронзові статуї Майтреї і Цонкапи, колекції буддійських текстів, документів, ступи, імператорські обладунки тощо.

Станом на 2012 у монастирі мешкало кілька сотень ченців.

Література

Goldstein M. C. A History of Modern Tibet : in 4 vol. Berkeley : University of California Press, 1991–2019.
Laird T. The Story of Tibet: Conversations with the Dalai Lama. New York : Grove Press, 2006. 288p.
Dolma Р. Historical Background of dGa'-ldan khri and Its Role // The Tibet Journal. 2019. Vol. 44. № 1. Р. 13–18.
Berzin A. Gelug Monasteries: Ganden // Study Buddhism. URL: http://studybuddhism.com/en/advanced-studies/history-culture/monasteries-in-tibet/gelug-monasteries-ganden