Галогенні породи

Галоге́нні поро́ди, галоліти — гірські породи хімічного походження, які виникли в результаті випарювання води солоних озер і лагун в умовах аридного клімату.

Соляні скелі гірського масиву Содом, Ізраїль

До них відносять хлориди і сульфіди, зокрема кам'яну сіль, калійні та магнієві солі, гіпс тощо. Галогенні породи відрізняються малою стійкістю до впливу зовнішніх агентів (насамперед води), легкорозчинні, крихкі.

Термін запропонував геолог, геохімік Л. В. Пустовалов (1902–1970; тепер РФ). Галоліти іноді називають соляними породами, часто використовують також термін «евапорити».

Найзначніші відклади галогенних порід пов'язані з відкладами пермської, неогенової, юрської, девонської, кембрійської систем.

Широко застосовують у харчовій, хімічній, авіаційній та автомобільній галузях промисловості.

Література

1. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Галогенні породи // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Галогенні породи (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 18.11.2022

]