Верхньоамазонський нафтогазоносний басейн

Верхньоамазонський нафтогазоносний басейн

Верхньоамазо́нський нафтогазоно́сний басе́йн — область концентрації нафти і природного газу в Південній Америці.

Розташування. Площа. Запаси

Розташований у верхній частині басейну р. Амазонки у межах тропічної зони з густою річковою мережею та важкодоступними джунглями. Охоплює: схід Перу (регіон Лорето), схід Еквадору (природний регіон Орієнте), південний схід Колумбії.

Площа — близько 1,0–1,3 млн км².

Доведені запаси нафти — близько 10–12 млрд барелів (1,4–1,7 млрд т); газові ресурси відносно невеликі. Належить до великих внутрішньоконтинентальних басейнів Південної Америки і формує основу її нафтовидобувної промисловості. За світовими мірками є басейном середнього класу. Потенціал басейну пов’язаний із нерозвіданими ресурсами, оціненими більш ніж у 1 млрд барелів нафти (140 млн т), що забезпечує перспективи подальшого освоєння. Потенціал нерозвіданих ресурсів, пов’язаний із:

  • горизонтами глибокого залягання;
  • слабко дослідженими ділянками джунглів;
  • новими технологіями розвідки (сейсморозвідка, горизонтальне буріння).

Історична довідка

Перші промислові родовища відкрито у середині 20 ст. Промислове освоєння розпочалося у 2-й половині 20 ст.

Основні етапи:

  • 1940–1960-ті — початкові геологорозвідувальні роботи;
  • 1970–1980-ті — відкриття великих родовищ і початок масштабного видобутку;
  • з 1990-х — активізація міжнародних нафтових компаній.

Наукове вивчення басейну пов’язане переважно з дослідженнями геологів і геофізиків США та Латинської Америки, які у 1950–1980-х сформували уявлення про його тектонічну будову (див. Тектоніка) та нафтогазоносність.

Ключові постаті: геолог-нафтовик В. В. Моріс (1922–2015; США) — учасник регіональних сейсмічних і структурних досліджень басейну на території Орієнте; геолог і нафтогазовий консультант В. Г. Бухман (1916–2001; США) — розробник тектонічних моделей передгірських басейнів Анд, які стали базовими для інтерпретації нафтогазоносності Верхньоамазонського регіону; геофізик і регіональний геолог А. Г. Вайт (1930–1998; США) — учасник сейсморозвідувальних програм у Перу та Еквадорі; геолог-нафтовик Г. А. Чопп (1927; Швейцарія — 2011; Еквадор) — дослідник Андської осадової системи; геолог і організатор геологічної служби П. Г. Альфредо (1911–1959; Еквадор) — один із перших науковців, які обґрунтували перспективність нафтових ресурсів Амазонської низовини та сприяли розвитку державної геологічної розвідки.

У 21 ст. басейн інтенсивно розробляють з обмеженнями і засторогами через екологічні та соціальні чинники (зокрема вплив на екосистеми долини р. Амазонки).

Характеристика

Верхньоамазонський нафтогазоносний басейн є складником Амазонської осадової системи — зони накопичення вуглеводнів, сформованої в умовах тривалого осадонакопичення та тектонічного прогинання. Геологічно басейн приурочений до великої платформної западини з потужним осадовим чохлом, сформованим у мезозойській ері та кайнозої.


Основні риси:

  • фундамент докембрійського віку;
  • осадовий чохол значної потужності (кілька кілометрів);
  • переважання теригенних і карбонатних порід;
  • наявність пасток вуглеводнів антиклінального, літологічного та стратиграфічного типів.

Формування покладів пов’язане з процесами генерації, міграції та акумуляції вуглеводнів у товщах осадових гірських порід.

Значення

Верхньоамазонський нафтогазоносний басейн забезпечує видобуток нафти на рівні 0,5–0,6 млн барелів на добу, що відповідає середньому за масштабами нафтогазоносному регіону світу (частка басейну у світовому видобутку нафти складає менше 1 %). Газовий складник є другорядним і використовується локально. Незважаючи на відносно помірні глобальні масштаби, басейн має вирішальне значення для енергетики країн Андського регіону (забезпечує об’єм національного видобутку нафти: Еквадору — до 90 %, Перу — близько 70–80 %, Колумбії — близько 4 %.). У розробці родовищ беруть участь як національні, так і міжнародні компанії (зокрема державні нафтові компанії Перу, Еквадору, транснаціональні корпорації та міжнародні оператори).

Література

  1. Tschopp H. J. Oil Fields of the Oriente Basin, Ecuador // Journal of Petroleum Geology. 1982. Vol. 5. № 3. P. 245–268.
  2. White A. G. Geophysical Exploration of Foreland Basins in the Northern Andes // Geophysics. 1985. Vol. 50. № 6. P. 1020–1035.
  3. Antoine J. Petroleum Geology of the Andean Foreland Basins. Houston : AAPG Memoir, 2003. 412 p.
  4. Mann P. Andean Tectonics and Petroleum Systems of the Northern Andes // AAPG Bulletin. 2007. Vol. 91. № 8. P. 1163–1190.
  5. Assessment of Undiscovered Oil and Gas Resources in the World (2012, 2018 updates) / U.S. Geological Survey. Reston, Virginia : USGS, 2012–2018. 6 p. URL : https://pubs.er.usgs.gov/

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Верхньоамазонський нафтогазоносний басейн // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Верхньоамазонський нафтогазоносний басейн (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
05.05.2026


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶